Зазвичай консерви готують із певних сортів риб, застосовуючи або власний сік, або олію, або томатний соус. На прилавках у супермаркетах переважають кілька, салака, ставрида, тунець. Зустрічаються й інші види.
Співвідношення заправки
За технологією рибного вмісту в банці має бути більше, аніж заправки. Та деякі недобросовісні виробники кладуть мало риби, а більше юшки. Щоб переконатися, що рибні шматочки лежать щільно один до одного, достатньо струснути бляшанку. Булькає? Краще відкладіть цю банку й оберіть іншу.
Оглядини ззовні
Ніколи не слід брати до рук бляшанку, якщо вона здута чи має вм’ятини. Це може вплинути не лише на смакові якості консерви, але й виявитися небезпечним для здоров’я. Якщо дата виробництва проглядається не чітко, таку банку теж краще відкласти назад на полицю.
Що приховує маркування
Якщо уважно придивитися до написів на коробці, можна дізнатися чимало цікавого про пропонований для продажу товар. У першому рядку зазвичай вказується маркування партії під літерою L. Воно збігається з датою виробництва консерви та має номер зміни. Там ще може бути присутня кінцева дата, до якої консерви можна вживати. У другому рядку сповіщається номер продукції й адреса виробника. Зрідка цей напис розтягується ще й на третій рядочок.
Де виловлено рибу
Знати місце розташування консервного заводу дуже важливо. Якщо потужності виробництва знаходяться у безпосередній близькості від робочого місця рибалок, значить, риба консервується свіжа. Якщо завод міститься вдалині від великих річок і морів, то найімовірніше користується замороженим продуктом.