Плутанина з датами відзначання церковних свят з наступного року має зникнути, оскільки українські християни приєднаються до григоріанського календаря, як і переважна більшість православних.
Цьогоріч віряни західного обряду вже зустріли Трійцю 28 травня, тоді як східняки зроблять це лише 4 липня. Та незалежно від календарної дати, суті велике православне свято не змінює, означаючи триєдність Отця, Сина й Святого Духу в одній Божій особі.
Трійцю ще іноді називають П’ятдесятницею, оскільки свято завжди припадає на 50-ий день після відзначання Великодня
Ісус попереджав про сходження на апостолів Святого Духа. І це відбулося насправді. Світлиця, в якій сталося дійство, відтоді стала вважатися храмом, а присутні набули різних надможливостей – зцілювати, бачити майбутнє, говорити іншими мовами.
Як відзначати Трійцю
В народі Трійцю зазвичай іменують Зеленими святами. Ще з язичницьких часів люди в цей день приносили в дім зелень, трави, квіти. Вважалося, що любисток, чебрець, м’ята, сон-трава принесуть здоров’я та удачу. Лепеху, чебрець, канупер та полин клали на підлогу. Частину гілок несли до церкви, щоб освятити. Священники цього дня вбираються в зелені ризи.
Дівчата плели вінки з квітів і кидали їх на воду. Якщо пливли рівно, значить, на Покрову можна очікувати сватів. На Трійцю люди готували кутю як символ родючості. А на воду спускали дерев’яний хрест. Він після цього набував цілющості.
Тільки треба бути дуже обережними біля води, адже надмірну активність проявляють русалки. Вони виходитимуть із води й нападатимуть на людей протягом усього наступного тижня.
Небіжчики теж на Трійцю виходять на світ, відвідуючи оселі родичів. Тож для них слід залишати на столі частування.