Їжак — колюча тваринка з роду ссавців. Їх відносять до вимираючого виду і саме тому люди повинні піклуватись та дбати про це маленьке звірятко з гострим норовом.
Незважаючи на свій маленький розмір, їжаки здатні дуже гарно захищати самих себе. Якщо вони відчувають небезпеку поряд — відразу перетворюються на суцільний шар, що складається з гострих та численних голок. Але є й така небезпека, від якої навіть голки не врятують. І це — холод.
Чи знаєте ви, що їжаки мають таку ж саму звичку, як і ведмеді? Ні, вони не їдять мед з вуликів і не лазять до малинових кущів, щоб поласувати стиглими та солоденькими ягідками. Але пізньої осені, коли на вулиці вже встановлюється холодна погода — колючі їжаки риють собі великі ями і… лягають спати. Так само, як і ведмедики.
Гострі голки, які їжачкам подарувала природа, ніяк не врятують цих тендітних тваринок від зимових морозів. Тому, щоб залишатись у безпеці, звірятка виривають собі глибоченьку яму, в якій дуже тепло відпочивати. Вклавшись у імпровізоване ліжечко, їжачок може пролежати там 5, а подекуди і всі 6 місяців — з пізньої осені і до самої весни.
Під час зимової сплячки сердечний ритм їжаків та загальна робота всього їх організму уповільнюються заради збереження енергії. Інколи їжаки не встигають збудувати собі укриття на зиму та засинають у несподіваних місцях. Наприклад, ви можете побачити колючого гостя в своєму дворі, посеред парку, на узбіччі доріг або ж тротуарі. Небезпека тут в тому, що під час сплячки їжак виглядає наче неживий. Тому тут варто бути обережними і не ховати тваринку відразу. Переконайтесь в тому, що їжачок насправді неживий — а не просто вморивсь та ліг відпочити до весни.
Якщо ви знайшли сплячого їжачка в себе на подвір’ї або ж на вулиці — зробіть для нього імпровізовану спальню в картонній коробці або ж десь у безпечному та тихому містечку — щоб він зміг там провести складні зимові місяці.