Пам’ятаєте один мультфільм з дитинства: про черепашок-ніндзя? Та ось, вони були улюбленими персонажами в героїні нашої наступної історії. Дівчинка настільки їх полюбила, що навіть повірила в те, що каналізація – їх рідний дім. Їй стало так шкода бідних і голодних черепашок, які харчувались однією лише піцою. Тоді вона вирішила… нагодувати їх млинцями. Дівчатко вже почимчикувало до водостоків, але… матуся через хвіртку побачила, що донька несе в тарілці млинчики і… зупинила її.
***
В дитинстві всі ми були великими фантазерами. Ось і героїня наступної веселої історії полюбляла грати в дивовижну гру: брала дві сумки, набивала їх подушками, всідалась на диван, а потім… Просто довго сиділа – приблизно одну годину, а може й дві.
Матуся фантазерки запитувала в неї: що ж вона робить, а дівчинка діловито відповідала:
Мамо, не чіпай мене. Я ж в електричці їду!
***
Героїні наступної історії – дві подружки. В далекому дитинстві вони вирішили погратися в шпигунів і… знайшли в якості об’єкта для спостерігання одного безхатька.
Добру половину літа дівчатка витратили на те, щоб стежити за його щоденними пересуваннями. Врешті решт безхатченку це набридло і… він вирішив заплатити шпигункам – тільки б вони від нього відстали. Щедрий дядечко дав їм цілу сотню гривень.
***
Героїня цієї історії дбала про майбутнє ще з дитинства. Саме тому вона написала заповіт, в якому передала права на всі свої іграшки кішці, а кімнату – місцевому безхатченку Олександру, який завжди з нею вітався.
А ось книга з етикету дісталась рідному брату після сварки. Увесь цей цікавий список дівчинка віднесла адвокату та попросила поставити на документ печатку.
Винахідлива жіночка-адвокат надіслала копії усім родичам своєї маленької клієнтки. А ось оригінал вбрала у рамку і поставила на стіл поряд з юридичними дипломами.