Рубрики: Україна

Вивчаємо українську: лише один правильний варіант перекладу слова форточка. І це не “фіртка”

"Форточка" — щось на суржику. Насправді, ця деталь старого дерев'яного вікна в українській мові називається зовсім по-іншому. Хочете дізнатись, як? Читайте правильний переклад слова у цьому матеріалі

Співуча українська мова має чимало цікавих слів, про значення яких деякі з вас навіть не здогадуються. Мереживо, фіранка, пательня, вирій, горнятко, галявина і, звісно, паляниця з полуницею — це лише малесенька частинка великого українського словника. А ось форточка в цьому великому списку відсутня.

Український словник: форточка

Незважаючи на те, що багато українців вживають у побуті слово “форточка” — в нашій рідній мові його немає. А таке ось вживання називається не інакше, як суржиком. Форточку навіть занесли в словник українського суржика. І тому, якщо ви прагнете розмовляти на чистій українській мові — про це слово краще забути взагалі. Бо справжні українці називають цю деталь у віконці зовсім по-іншому: кватирка (практично, як квартирка, але трошки менше за площею).
Якщо зазирнути в словник, то він дає декілька роз’яснень по слову “кватирка”. І одне з них — це шибка у віконці, що вставлена в раму і призначена для провітрювання приміщення.
Звідкіля ж в українській мові взялося слово “форточка”, яке часто використовують замість правильного “кватирка”? Якщо звернутися до етимологічного словника українських слів, то тут можна знайти наступне роз’яснення: “Хвіртка — невеликі вхідні двері в тину або у воротах”.

Кватирка. Картина Наталлі Леонової. Бумага, пастель

Також є припущення, що слово походить від латинського “porta” — ворота або двері. Деякі лінгвісти вважають, що слово запозичене з німецької мови, можливо навіть через посередництво з польскою. Інші фонетичні варіанти цього слова — фіртка, фіртчина, форта, фірточка, хворточка.
Але самий правильний та український — це, звісно, “квартирка”. Так що, записуйте його в свій словник української і запам’ятовуйте, щоб потім не плутати, як плутають на русі запашну паляницю з солоденькою полуницею.

Поділитись
Автор:
Вікторія Бородіна