17 серпня Кузьма Скрябін мав би відзначати 55-річний ювілей. На жаль, музикант не дожив до цієї круглої дати. Його життя обірвалося у жахливій ДТП під час ожеледиці 2 лютого 2015 року.
Мільйони фанатів пам’ятають лідера гурту “Скрябін” Андрія Кузьменка за чудовими піснями, які він складав і виконував сам. Насправді чоловік проявляв таланти й в інших творчих сферах – писав і видавав книжки.
“Я, “Побєда” і Берлін”
У цій повісті Кузьма з притаманним йому почуттям гумору розповідає, як вони з товаришем Бардом наважилися на подорож до самої Німеччини на старенькій пошарпаній “Побєді”, і що з цієї авантюри в підсумку вийшло.
Автор описує події дуже реалістично, тож іноді під час читання починає нудити від сцен із блювотиною чи виділеннями з носа. Та все ж читво вийшло доволі веселим. Товариші весь час втрапляють у кумедні ситуації та знаходять вихід навіть із безвихідних положень.
“Місто, в якому не ходять гроші”
Тут уже є місце фантастиці та жаху на кшталт історій Стівена Кінга. Аліса скористалася квитком на потяг, який їй підкинули, й опинилася в дивному місті, звідки немає вороття. Люди тут живуть дивакуваті, їхні вчинки не піддаються жодній логіці.
Дівчина весь час перебуває у стані шоку і не може знайти союзників. Здається, ще трохи, й вона збожеволіє. 2018 року твір Скрябіна було екранізовано, але авторам не вдалося показати наочно весь жах й абсурдність, які описано в книзі. Стрічка вийшла світлою і зовсім не страшною.
“Я, Паштєт і Армія”
З усіх трьох повістей ця, напевно, найвеселіша. Кузьма згадує роки служби разом із Паштєтом, безглуздість армійських порядків і намагання уникнути муштри, перебуваючи в медсанбаті. Звісно, не обійшлося без самоволок у місцевий клуб і навіть таємної далекої поїздки на концерт до Ленінграда.