Український режисер Олег Боднарчук, що відомий багатьом співвітчизникам як творець “Фабрики зірок”, креативний продюсер і режисер-постановник талант-шоу “Голос країни” (Дитячий сезон та Перезавантаження), режисер-постановник двох сезонів шоу “Вар’яти” на Новому каналі. Більш ніж десять років тому Олег Боднарчук працював над створенням проекту “Різдвяні зустрічі” з Аллою Пугачовою, був постановником музичного шоу Ані Лорак “DIVA”, а також шоу “Superstar Show” для Світлани Лободи.
Сьогодні Олег Боднарчук продовжує займатись творчістю, але з деякими своїми клієнтами більше не співпрацює і не спілкується. Наприклад, з Ані Лорак — через її проросійську позицію і те, що після повномасштабного вторгнення ця співачка обрала для себе роботу в країні-агресорі.
Днями Олег Боднарчук розповів, чи існують для нього зараз хороші росіяни. В інтерв’ю одному з українських видань режисер назвав це питання дуже гострим і болючим для України і українців. На його думку — в наш час краще відповідати на нього приблизно так:
Хороших руських не існує
Але в той же час Боднарчук зазначає, що насправді тут все набагато складніше. Він вважає, що не можна розділяти людей на хороших та поганих виключно за національною ознакою. Адже в будь-якій нації існують як хороші, так і погані люди.
Режисер зробив акцент на тому, що в нашій, українській нації — теж є ті, хто не за державу переймається, а воліє потовще набити власний гаманець. Зазвичай такі люди обіймають високі керівні посади або відомі в суспільстві своїми творчими здобутками. Вони одягають вишиванки, говорять гучні промови, але одночасно з цим — все своє життя займаються корупцією і привласнюють собі державні кошти та ресурси українців, які б могли піти на розвиток армії, забезпечення добробуту дітей і літніх людей, поліпшення інфраструктури і медицини.
На думку Олега Боднарчука, українці, які заради власного добробуту розкрадають країну — є ще більшими ворогами, аніж погані руські. Адже росіяни — це зовнішні шкідники, а власні корупціонери — це ракова пухлина, що пустила метастази по всьому тілу України.
Режисер наполягає на тому, що дії людини говорять про неї більше, аніж гучні слова. І в цьому випадку особисто для нього російський гуморист Максим Галкін, який через свою антивоєнну позицію залишився без роботи і змушений був взагалі виїхати з країни-агресора — завжди буде ближче, аніж наш український Михайло Поплавський.
До того ж, дискредитація людей за національною ознакою у всьому світі визнана символом нацизму.