8 жовтня 2023 року всіх шанувальників української культури, музики та співу, шокувала жахлива звістка про смерть Ніни Матвієнко. Ця неймовірна жінка впродовж життя поповнювала українську спадщину своїм талантом, вона назавжди залишиться в історії своєї батьківщини.
Як розпочався шлях Ніни Матвієнко?
Народилася співачка у селі Неділище, що на Житомирщині. Дівчинка мала молодших братів і сестер за якими доглядала, а сама ж була пʼятою дитиною. Ще зовсім маленька Ніна з чотирьох років почала плідно працювати, адже без роботи у родині було тяжко. Загалом, мати з батьком мали 11 дітей і кожен заробляв гроші, або ж знаходив собі якусь роботу. Тато Ніни був досить жорстоким, він не терпів коли до нього не дослухались та міг навіть підняти руку на своїх дітей, крім того, мав досить шкідливу звичку пиячити, що дуже лякало всю родину.
Натомість дівчина була досить близька з матірʼю від якої успадкувала чарівний голос і сама Ніна і її донечка, яку вона назвала на честь своєї мами.
Попри тісні відносини із матірʼю, Ніна все ж була дуже одинокою. Коли їй ставало зовсім погано, юна співачка проводила час на цвинтарі, не тільки щоб відпочити та побути на самоті, а й щоб наспіватись, адже це вона любила найбільше. Вдома, де весь час панував галас, місця для співу не було.
У 11 років Ніна потрапила в інтернат в сусідньому селищі та почала грати там у драматичному гуртку і нарешті почала співати на сцені. В майбутньому дівчина не розраховувала стати співачкою, через своє життя у бідності, але на щастя, сталося як сталося.
Були ще гірші моменти у житті Ніни. Вона фантазувала і багато мріяла, але не хотіла жити в цьому світі — хотіла в інший. Тут їй було тісно і вона не знала що з нею відбувається. Коли вона підросла, зрозуміла, що в неї були видіння з минулого життя.
Одного разу вона підслухала розмову матері та бабусі про якогось князя, вони дуже зажурилися, адже через пожежу, приблизно у 1949 р. згоріли ймовірні папери, про те що їх родина була князівського роду. Коли Ніна запитала маму про це, та відразу закричала й закрила їй рота, адже всі дуже боялись репресій. Так і закінчилась ця історія, навіть не почавшись.
Завдяки інтернату і драматичному гуртку в якому вона могла співати, Ніна точно зрозуміла, що впевнено буде йти до мети стати артисткою. У 1966 р. юна вокалістка переїжджає до Києва в студію українського хору імені Г. Верьовки. Невдовзі учениця закінчила вокальну студію та стала солісткою. Це призвело до її професійного зростання та формування її як співачки.
Вже у 1979 р. Ніна Матвієнко стала Заслуженою артисткою України, у 1985 р. – Народною артисткою України. У 1988 р. їй присвоїли національну премію імені Тараса Шевченка й у 2006-му Ніна одержала найпочесніше звання — Герой України.
Її шлях, також повторює її донечка Антоніна, яка нині теж є відомою українською співачкою. на щастя Тоня зростала у любові та ласці матер і не знає, що таке жити у злиднях.