Вокаліст Святослав Вакарчук в 1994 році створив новий гурт, який назвав “Океаном Ельзи”. В його команді також були гітарист Павло Гудімов, барабанщік Денис Глінін та бас-гітарист Юрій Хусточкоб.
В 2001 році до гурту доєднався талановитий піаніст та композитор Дмитро Шуров. З його приходом команда змогла створити музичний альбом “Суперсиметрія”, що був випущений в 2003 році.
Святослав Вакарчук розповідав, що під час створення назви гурту творча команда розглядала кілька варіантів. Колектив прагнув створити гучну назву, яка б запамʼяталась багатьом поціновувачам музичного мистецтва. Вона не повинна була б мати символічного значення і водночас – асоціюватись із чимось великим і овіяним романтикою.
Творча команда була впевнена, що в назві гурту обовʼязково мало б бути слово “океан”. Для артистів саме це слово ставало символом чогось великого та безкрайого.
А ось друга частина назви гурту – це дівоче імʼя: Ельза. Її вигадали випадково, але саме вона надала назві творчого колективу певної мелодійності.
Ще в 1995 році Святослав Вакарчук розповідав, що разом із командою вони хотіли б, аби назва їхнього колективу була зрозумілою і в Україні, і за кордоном. Тобто, щоб імʼя поряд з Океаном було однаково зрозумілим як серед українців, так і, наприклад – у Франції. Так вже вийшло, що ним стало імʼя не українського походження. Чому Вакарчук із командою обрали саме його?
За словами артиста — саме Ельза, на їхню думку, створює казкове співзвуччя слів.
До речі, за увесь час існування колектив “Океану Ельзи” випустив 10 студійних альбомів, серед яких – “Там, де нас нема”, “Земля” та інші.