Пам’ятаю з дитинства, як моя подружка не дозволяла проходити між двох стовпів, які утворювали між собою трикутник. Вона змушувала мене обійти перепону на шляху, кажучи, що це погана прикмета. Я вірила й слідувала її настановам. Навіть ставши дорослою, нині не ризикую пройти крізь предмети, що утворюють трикутник. Виявляється, подібні забобони мають глибоке історичне коріння.
Притулена до стіни драбина утворює своїм нахилом умовний трикутник, а значить, проходити під ним категорично не рекомендується. Чому? Розберімося разом. Нині зустріти драбину в місті не є дивиною. Люди латають понівечені російськими бомбардуваннями хатини. Тому частенько на тротуарі бачиш людину, яка щось робить на висоті.
Звісно, хочеться оминути будівельника на автоматі, аби не впав на голову. Але сенс такого поруху лежить у набагато глибшій площині.
З давніх-давен церква забороняла християнам проходити під драбиною. Забобон із можливими неприємностями це не стосується жодним чином. Віряни особливо шанобливо ставляться до Святої Трійці – Отця, Сина і Святого Духа. А потрапивши під драбину, людина порушує цю триєдність. Ті, які жили у середньовіччі, могли отримати звинувачення у богохульстві через подібні дії.
Знайдуться й такі люди, яким драбина біля стіни нагадує ешафот. Раніше під час страти через повішення смертнику доводилося підійматися високими сходами на шибеницю, аби дотягнутися до петлі, яку йому вдягали на шию. Тому підсвідомо не хочеться відчувати себе в ролі вішальника.
Єгиптяни підвели в проходини під драбиною власну теорію. Вони вважають, що таким чином людина може раптово зіткнутися з Богом, який підіймається на небо чи спускається звідти по драбині.