Перейменування окремих міст у рамках декомунізації потягнуло за собою низку важливих запитань: як тепер називати мешканців цих населених пунктів? Сказати по правді, й зі старими назвами ще й досі далеко не всі розібралися.
Дніпровці чи дніпряни?
Дніпропетровськ кілька років тому став Дніпром. Тож багато хто плутається, як називати людей, які живуть у цьому гарному місті – дніпровці чи дніпряни. Якщо звернутися до правил словоутворення, можна дізнатися, що в українській мові слова на позначення людей за місцем проживання складаються з закінчень -ці (полтавці, миколаївці) або -яни (львів’яни, харків’яни).
Отже, мешканців Дніпра сміливо можна називати як дніпровцями, так і дніпрянами. Але ж киян ніхто не називає киянцями, зауважите ви. Так, це усталена назва. З жителями міста на Дніпрі буде так само. Обидві форми правильні, але з часом залишиться одна з них, яка більше припаде до вподоби містянам.
Що з Горішніми Плавнями?
Якщо назва міста утворена не одним, а двома словами, треба виділити головне у цьому дуеті й утворювати назву жителів саме від нього. У нашому випадку головним словом є Плавні. Значить, жителів міста можна сміливо називати плавнівцями.
Місто Кам’янець-Подільський останнім часом не перейменовували. А ви можете сходу назвати його мешканців? Виділяємо головне слово – Кам’янець. Виходить, ті, хто там живуть, будуть кам’янчанами.
Буває, що від назви населеного пункту дуже складно утворити потрібні нам форми. Наприклад, на Донеччині є селище Графське. Як назвати його мешканців – графці чи графчани? Якщо дати відповідь на це питання складно, кажіть просто – жителі (чого?) Графського. Й не помилитеся.