Існує багато слів, які всі ми часто чуємо, але навіть не замислюємося, що вони означають. Між тим бажано знати, який смисл несуть ці старовинні висловлювання.
Бровар
У XVII сторіччі кожен українець знав, що бровар – це пивовар, тобто працівник пивзаводу. Довгий час його не вживали, а нині в рекламі всі частіше з’являються слова на кшталт броварні – тобто пивоварного заводу.
Напевно, нікому й на думку не спаде, що місто Бровари отримало назву якраз від слова “бровар”. Насправді населений пункт під Києвом мав би називатися Броварі за аналогією до “перукарі” чи “кобзарі”. Але вже так історично склалося, що маємо саме Бровари.
Лимар
Напевно, у кожного з нас знайдеться знайомий на прізвище Лимар чи похідні від нього – Лимаренко, Лимарук чи навіть Римарчук. Усі вони утворені від назви однієї професії. Сучасникам важко уявити, чим у давнину займався лимар.
А колись такі майстри дуже високо цінувалися, бо виготовляли ремінну збрую для керування кіньми. Лимарів ще інколи називали римарями. Тож усі, хто мають подібні прізвища, можуть із впевненістю казати, що їхні предки колись виготовляли причандали для сідлання коней.
Дунай
Це слово у кожного з нас асоціюється з річкою, яка протікає Румунією, Україною і врешті впадає у Чорне море. А наші далекі пращури вживали його в більш широкому сенсі. Тоді будь-яке місце, наповнене водою, називали дунаєм.
У фольклорі це дуже чітко простежується. Наприклад, у пісні:
Ой, за горами вода дунаями.
Ой, там козаченько коня напуває.
Виходить, що слова “річка” і “дунай” є синонімами.