Визначні пам’ятки є у багатьох містах, вони відомі у всьому світі. В Парижі – Ейфелева вежа, в Римі – Колізей, а в Барселоні – різнокольорові будинкі Гауді.
Не стало виключенням і місто Одеса, з його Одеським театром опери та балету, пам’ятником Дюку де Рішельє та іншими.
Але зараз ми будемо прославляти самих звичайних котів! В Одесі обожнюють котів.
Вся історія цього міста, ще починаючи з часів фортеці Хаджибей, пов’язана із цими милими пухнастиками. Їх дуже цінили, а якщо хтось вкрав чи образив кота, то повинен був сплатити штраф. Одеса – місто–порт, куди прибувало багато суден, на борту кожного знаходилися коти. Вони полювали на щурів та мишей, зберігаючи провізію та вантаж, тому утримувати їх на судні було вигідно. Мишолови іноді сходили на сушу прогулятися і залишалися в місті. Торгівля зерном в порту та на складах була головним заняттям – котам було чим поживитися, бо мишей було вдосталь. Традиція тримати мишоловів збереглася і до тепер.
А багато пухнастиків навіть стали прототипами для пам’ятників. Розповімо лише про деяких, бо спорудили вже їх більше двадцяти. Вони з’явилися у рамках проекту “Одеські коти”.
У центрі Одеси відкрили пам’ятник “котам, які співають”. Знаходиться на перетині вулиць Леонтовича та Пантелеймонівської. Автором цієї композиції у натуральну величину є одеський скульптор Тетяна Штикало. Вона пояснила, що тварини не ідеальні (в одного кота порвано вухо, в іншого – немає хвоста) навмисне, бо вона хотіла відтворити справжніх вуличних одеських котів.
Ще одне творіння Тетяни біля торгового центру “Острів”, що поруч з Привозом. Ця пара котів символізує любов і називається “Шури-мури”.
На Маразлієвській вулиці, прямо на підвіконні вікна Всесвітнього клубу одеситів, лежить кіт Моріс. Спить на портфелі відомого сатирика письменника Михайла Жванецького.
На вулиці Буніна,16 на даху сидить кіт, який вкрав у хазяйки сосиски – назва “Хвостатий злодій”
І ще багато інших. Якщо зацікавились, то коли будете в місті Одеса, обов’язково пройдіться по всім пам’яткам пухнастикам.