У минулому столітті, коли потрібно було висаджувати пізні сорти білоголової капусти та її квітучих родичів, багато поколінь городників визначали за кропивою, коли слід це робити. Це був певний індикатор, що дозволяв їм безпечно сіяти насіння на грядку, тому що колюча рослина вже розповсюдила свої листочки на поверхні землі.
Для тих, хто вирощував зимову капусту через розсаду, народні спостереження вказували, що час для сівби настає в той момент, коли на черемші розкриваються листочки і починає цвісти осика. Традиційно, цей момент відзначається 18 травня, коли розсаду можна переносити на відкритий грунт.
Існує також можливість обирати час посадки капусти враховуючи терміни Великого посту. У ранні весняні періоди, четвертий або п’ятий тиждень посту визначає найкращий час для роботи, тоді як в пізню весну, коли тепло вже, рекомендується проводити посадку в кінці Страсного тижня.
Поява пухнастих бруньок на вербах та яскраві нарциси на клумбах оголошує про настання часу для сівби інших видів капусти, таких як кольрабі, червонокачана та савойська.
Для тих, хто не дуже дотримується графіка посадки, стародавні настанови вказують на 25 червня як на останній термін посадки капусти на грядку. Цей день отримав назву “запізнілий капусняк”.
Для любителів використання місячного календаря, який давно займає важливе місце серед народних традицій, важливо зауважити, що будь-які овочі з цінною надземною частиною, включаючи капусту, найкраще висаджувати під зростаючий Місяць.
Враховуючи як природні, так і культурні аспекти, можна досягти кращих результатів у вирощуванні капусти, забезпечуючи її відмінну якість і врожайність. Таким чином, традиції та народні знання відіграють неабияку роль у сільському господарстві.