У регіонах, де вирощують часник, збирання цієї рослини зазвичай починається наприкінці липня або на початку серпня. Це зумовлено тим, що саме в цей період голівки починають тріскатися, що свідчить про їхню готовність до збирання. Чим швидше ви викопаєте часник у цей період, тим краще, оскільки відкладення збирання може призвести до проростання нових пагонів, що негативно вплине на зберігання продукції.
Залишаючись у ґрунті на довгий час після готовності до збирання, часник втрачає свої якості і може навіть не дожити до зими. Тому вирощувачам рекомендується бути уважними до стану своїх грядок вже з липня, щоб своєчасно зібрати урожай.
Для визначення стиглості часнику варто викопати кілька голівок і перевірити їх за низкою критеріїв, таких як тріщини на шкірці та загальний вигляд. Після збирання настає етап висушування, який є критично важливим для зберігання часнику. Його рекомендується просушувати на свіжому повітрі, розкладаючи голівки на тканині або столі під сонцем протягом 5-8 годин, після чого слід перебрати продукцію.
Ідеальні умови для зберігання включають сухе і прохолодне місце з добре провітрюваною вентиляцією. Деякі вирощувачі також використовують спеціальні мережі або контейнери для зберігання, щоб уникнути надмірної вологості або впливу прямих сонячних променів.
Часник після збирання слід віднести у приміщення, де його розкладають рівним шаром для подальшого сушіння протягом двох тижнів. Кожен день часник перегортають, щоб забезпечити рівномірне висихання. Якщо доступна теплиця з повітряною циркуляцією, це ідеальне місце для сушіння.
Після двотижневого процесу сушіння коріння та частину стебла зрізають, залишаючи при цьому стебло заввишки 8-10 см. Сушений часник можна зберігати у різних форматах: в зв’язаних пучках, стерилізованих банках, мішках або ящиках (дно ящика слід посипати сіллю), а також у холодильнику або цибулевому лушпинні.
Для зберігання у ящиках рекомендується пересипати часник сіллю, що допомагає захистити його від грибкових захворювань, плісняви та гнилі.