Михайло Косач, брат відомої української поетеси Лесі Українки, вирішив узяти у шлюб Олександру Судовщикову, дочку однієї з материних подруг. Цей крок відзначався порушенням соціальних норм того часу, адже він обрав партнерку за власним вибором, а не за традиційними показниками статусу чи суспільного ставлення. Весілля, яке відбулося у вересні 1893 року, стало центром уваги для численних видатних особистостей епохи, серед них були Леся Українка та Ольга Косач-Кривинюк.
Леся Українка, відома своїми літературними здобутками, також славилася своєю активною участю у суспільному житті. Її цивільне об’єднання з Климентом Квіткою-Основ’яненком відображало не лише її творчі здібності, але й її духовність і інтелектуальну спрямованість.
Свідками нареченого на весіллі стали Олександр Хойнацький та Орест Остроградський, представник Плеяд. З боку нареченої свідками були Петро Антонович Косач та Максим Славинський. Проте мати нареченої, Олена Пчілка, не підтримала цей шлюб. Незважаючи на її заперечення, пара через п’ять років відзначила народження доньки Євгенії. Їхнє подружнє життя було щасливим, навіть попри те, що мати Михайла не схвалювала їхнього союзу.
Роман Лесі Українки з Климентом Квіткою почався цікаво. У 1902 році поетеса випустила свою першу збірку поезій, яку назвала “Квітка”. Ця подія стала відправною точкою для романтичних стосунків між Лесею та Климентом, якого часто називали “Кльонею”. Мати Лесі, Олена Пчілка, була рішуче проти їхніх стосунків, вважаючи Квітку зазіхачем на сімейні кошти. Вона організувала тритижневий бойкот у сім’ї, намагаючись вплинути на вибір доньки. Проте родина зрештою змушена була прийняти рішення Лесі і підтримати її у виборі партнера.
Леся, нехтуючи батьківськими заборонами, відправилася на Кавказ з метою зустрітися з коханим. Незабаром Квітка захворів на відкриту форму сухот. Леся також страждала від туберкульозу кісток, і вони обоє вирішили підтримувати одне одного, вирішивши побратися. Родина була вражена, але не могла змусити їх змінити своє рішення. У літку 1907 року вони офіційно одружилися.
Понад п’ять років Леся разом з Климентом подорожували на лікування від Єгипту до Кавказу. У 1913 році стан Лесі раптово погіршився, і втомлена від хвороб того ж року вона померла. Так завершилося останнє кохання поетеси.