В червні 2024 року в родині Тімура та Інни Мірошниченків відбулась довгоочікувана подія: подружжя, нарешті, вдочерили другу дитину. 8-річна дівчинка Ангеліна знаходиться під опікою найкращих мами і тата, але шлях до цього був вкрай важким і довгим.
Багатодітна матуся Інна Мірошніченко розповіла, через що їм прийшлося пройти з Тімуром, щоб вдочерити дівчинку, вивезену з метою безпеки за кордон.
Перше, про що відразу наголосила названа мама Ангеліни — це те, що дітей-сиріт, вивезених за кордон – до 2023 року взагалі неможливо було всиновити або вдочерити. Наше законодавство просто цього не передбачало.
Коли дозвіл на всиновлення таких дітей повернули – все стало відбуватись швидко. Принаймні, в багатьох знайомих Інни Мірошниченко було саме так. Спочатку – знайомство з дитиною, а вже за тиждень чи два батьки забирали її із-за кордону у свій дім.
Одночасно з цим Інна Мірошниченко наголосила, що в їх подружжя все вийшло зовсім не так швидко, як хотілося б. В першу чергу проблема полягала в тому, що дізнатись відразу – чи евакуйована та чи інша дитина за кордон, неможливо. В Україні немає окремого сайту, де б можна було подивитись на таких дітей.
За словами Інни – зараз в нашій країні діє лише онлайн-майданчик “Мінсоцполітики. Діти”. Там представлені усі кандидатури дітей, які можуть бути передані в родини на виховання.
Вже після телефонного дзвінку до установи вдається дізнатись, чи була дитина евакуйована за кордон, чи ні. Після цього подружжю Мірошниченків довелось виконати принаймні 12 кроків, перш ніж Ангеліна опинилась у них вдома.
Крок № 1. Майбутні батьки познайомились з анкетою дівчинки в службі. Далі їм видали направлення на знайомство за кордоном, яке діяло 15 днів. протягом цього часу названі батьки повинні були виконати ще 2 кроки.
Крок № 2. Проведення ZOOM із закладом, службою опіки і, власне – самою дитиною.
Крок № 3. Знайомство із дитиною особисто, в закладі.
Інна Мірошніченко зазначила, що за кордон на побачення можна їхати хоч відразу та проводити там декілька днів поспіль. Або ж спочатку приїхати на побачення, а вже потім – виконувати наступні кроки.
Крок № 4. Названі батьки повертаються до України та передають акт про встановлення контакту.
Після цього майбутніх батьків чекають ще 8 довгих кроків, протягом яких вони чекають розгляду питання про можливість всиновлення дитини в опікунській раді, яка засідає за розкладом. Мірошніченко розповіла, що вони з чоловіком подали заяву 30 травня і чекали рішення аж до 12 червня.
Далі подружжю довелося очікувати на виготовлення рішення про призначення опікуном.
Згідно з діючим законодавством на це відводиться 1 місяць, але в Мірошниченків процес зайняв один день. І все – завдяки представниці служби, яка чекала відповіді в адміністрації, відклавши усі свої справи.
Потім знадобився переклад документів з рішенням для прикордонників, погодження з Нацсоцсервісною службою та консульством в країні, куди була евакуйована дитина.
Врешті решт, останніми кроками у вдочерінні Ангеліни були її передача названим батькам та відвідування консульства з метою виготовлення тимчасового документу задля повернення до України. І – довгоочікуване повернення додому.
На цьому історія Ангеліни не завершилась. Дівчинці довелось ще пройти повне медичне обстеження, а батькам – дочекатись висновків комісії про доцільність вдочеріння і… пройти через 2 суди.
Втім, усі перепони подружжю Мірошниченків вдалось подолати. І тепер в їх родині – на одну щасливу дитину більше.