Вєрка Сердючка – сценічний образ, який вигадав український артист Андрій Михайлович Данилко. Перевдягатись у жінку автор образу став в 1991 році. Як зізнавався сам Андрій Данілко — прообраз Сердючки виник в нього в 1989 році. На той момент молодий артист виступав у складі полтавської студії “Гротеск”.
В цього кумедного персонажу був реальний прототип. В шкільні роки Андрій був закоханий в дівчинку на імʼя Аня Сердюк. Її прізвище і стало основою для створення імені сценічного персонажу. Що стосується Вєрки, то саме так звали прибиральницю в тій школі, де навчався Андрій Михайлович.
Авторська задумка при створенні образу Сердючки полягала у тому, що ця жінка без віку буде виступати одразу в декількох амплуа: провідниці потягу, співачки, продавчині, акторки та телеведучої.
Спочатку у Вєрки було прізвище Сердюк і було навіть по-батькові. Щоправда – в різних програмах воно звучало по-різному. Наприклад, у фільмі “Пригоди Вєрки Сердючки” вона була Валеріївною, а у “СВ-Шоу” — Василівною. Іноді в публічному просторі Сердючку називали Вєрою Михайлівною (справжнє по-батькові автора образу, Андрія Данилка).
Перша поява Вєрки Сердючки на театральній сцені відбулася в музично-драматичному театрі імені М. В. Гоголя міста Полтава. Це був святковий концерт до міжнародного жіночого дня.
Трохи згодом, а саме 1 квітня 1993 року Сердючку побачила всеукраїнська аудиторія. Кумедний персонаж зачарував і журі, і слухачів.
В 1994 році Вєрка Сердючка здобула неймовірну популярність завдяки касетам, а от всеукраїнська слава наздогнала її лише в 1997 році – коли по телевізору стали показувати гумористичну програму “СВ-шоу”. Передача стала популярною і в Україні, але й далеко за кордоном.
Вже 13 грудня року в національному Палаці мистецтв пройшов великий концерт “Різдвяні зустрічі Вєрки Сердючки”. В 1998 році Сердючка випустила свій перший міні-альбом “Я рождена для любви”, куди увійшли її сольні пісні. Протягом 1998 та 1999 років виходять і перші відеокліпи Сердючки на пісні “Контролер” та “По чуть-чуть”.
В 1999 році виходить шоу-спектакль “Титанік” після якого Вєрка Сердючка розпочинає багато гастролювати країнами СНГ. Перший повноцінний студійний альбом артистки під назвою “Ха-ра-шо!” вийшов у 2003 році. Пластинка стала “діамантовою”, до неї одна з найпопулярніших пісень Сердючки “Всё будет хорошо”. З 2004 року до Сердючки на сцені доєдналася Інна Білоконь, яка грала її маму.
В 2007 році завдяки міжнародному пісенному конкурсу “Євробачення” про Вєрку Сердючку дізнались в країнах Євросоюзу. На проєкті артистка зайняла 2-ге місце із піснею ” «Dancing Lasha Tumbai». До речі, після цієї пісні Андрію Данилко довелося припинити виступи в росії, бо там угледіли в назві твору схожість із фразою “раша, гудбай!”.