Ада Роговцева є однією з найвидатніших постатей як давньої, так і сучасної української культури. Переважна частина її кар’єри припадає на часи Радянського Союзу, коли вона здобула велику популярність завдяки своїм ролям у радянському кіно, які принесли їй визнання.
Роговцева відзначилась як акторка, але вона також має значний науковий вклад. Протягом багатьох років вона викладала в театральному інституті імені Карпенка-Карого, передаючи свої знання та досвід молодому акторському поколінню. Також вона є професором Київського національного університету культури і мистецтв, де продовжує впливати на розвиток театрального мистецтва в Україні.
Життя Ади Роговцевої було сповнене різноманітних випробувань, як на особистому, так і на професійному фронті. Незважаючи на всі труднощі, з якими їй доводилося стикатися, вона завжди зуміла виходити з них переможницею, демонструючи стійкість та професіоналізм, який став її візитівкою.
Ада Роговцева, під час навчання в театральному інституті, познайомилася з чоловіком на ім’я Костянтин Степанков, який був викладачем. Їхній союз тривав 46 років, але в 2004 році Костянтин помер. Відданість і любов до чоловіка виявилася у книзі, яку Ада написала на його честь, озаглавивши її “Мій Костя”.
Важкі часи не полишали Аду і після втрати чоловіка. У 2012 році їй довелося пережити ще одну важку втрату — її син Костянтин помер від невиліковної форми раку. Після написання книги “Свідоцтво про життя” Ада Роговцева знову повернулася на екрани та на велику сцену. Підтримка доньки Катерини та трьох онуків допомогла їй подолати ці випробування і знайти сили для продовження творчої діяльності.
Ада Роговцева являє собою унікальне поєднання зірки та звичайної жінки, яка відрізняється від інших не тільки своєю тендітністю, а й незламністю у відданості любові, щирості та відкритості. Її вміння віддавати себе без залишку проявляється як на театральній сцені під яскравими софітами, так і в родинному колі.
Вона була відданою своєму покликанню в часи Революції Гідності, коли вона не вагалася виступати на палаючому Майдані, і продовжувала підтримувати українських солдатів на передовій, читаючи їм вірші з тією ж теплотою та ніжністю, якби вона читала їх своїм рідним дітям чи онукам.
Ада Роговцева є справжнім прикладом для всіх, особливо в умовах повномасштабного вторгнення та в умовах, коли поняття честі та гідності часто зазнають змін. Її професійний шлях – це приклад великої акторської майстерності і щирого людського характеру, що не підлягає жодним компромісам.