Кароліна зайшла з подругою в кафе, щоб обговорити дівочі проблеми різного штибу, що накопичилися останнім часом. Замовили каву з тістечками, щоб підсолодити неприємності, й налаштуватися на більш позитивний лад.
Допоки Ірина ходила в дамську кімнату, до самотньої відвідувачки підсів молодик. Він виглядав трішки дивакувато – мав довге волосся і через це йому доводилося тіпати головою, щоб відкинути довгий чуб з очей.
Звісно, з таким типажем наша розумниця студентка не збиралася розмовляти довше 5 хвилин та й то з природної ввічливості. Тому коли парубок назвав своє ім’я, у відповідь сказала перше, що спало на думку: “Оля”.
На диво, спілкуватися з цим диваком виявилося цікаво. Тому, коли подруга повернулася й мала йти у термінових справах, Кароліна залишилася з новим знайомим. Вона досі не вірила, що між ними може бути щось тривале, тому хоч і дала номер телефону Олексію, все ж не зізналася, як її звати насправді.
Коли він зателефонував наступного дня, серце в юнки несподівано радісно тьохнуло. Вона згодилася сходити на побачення. Відтоді вони почали зустрічатися. За кілька днів справа дійшла до інтиму.
Кароліна шукала сприятливої нагоди, щоб сказати Олексію правду, але ніяк не знаходила. З кожним днем усвідомлювала: пояснити, чому збрехала при першій зустрічі, буде все складніше. Але й назвати ім’я, дане батьками при народженні, язик якось не повертався.
Олексій зробив коханій пропозицію. Все, як годиться, зі свічками, квітами, рожевими кульками у формі сердечок. Кароліна, зашарівшись, відповіла так. Але не наважилася сповістити про необережну брехню. Почувається дуже кепсько, але як розрулити ситуацію, що зайшла настільки далеко, не знає.