Станіслав у дитинстві особливо не переймався, що зростає без батька. У хлопчика була купа захоплень і страждати через відсутність родича, не було коли. Ще бувши підлітком, кілька разів цікавився у мами, хто його татусь. Але жінка жодного разу не назвала імені кровного родича. Вона уникала подібних розмов, то юнак не дуже й наполягав.
Коли він навчався у виші, познайомився з гарною дівчиною. Вони покохали одне одного, але вирішили побратися після отримання диплома. Так сталося, що Марину Стас зі своєю мамою познайомив, сам бачився з її рідними. А от сватів одне одному не встигли представити.
Мама молодика тяжко захворіла, довго лежала в лікарні, але так і не одужала – пішла в засвіти. Тож не дочекалася ні коли син отримає диплом, ні коли стане на весільний рушник.
А Станіслав зробив усе як планував. Щойно з нареченою здобули вищу освіту, побралися. Жили вдома у молодика. Якось він наважився врешті розібрати мамині речі й знайшов старенький фотоальбом, який мама йому ніколи не показувала.
Став передивлятися, якою красунею була жінка замолоду і раптом побачив світлину, де його родичка обнімається з… татом Марини. Шокований покликав дружину й показав їй дивну світлину.
Вирішили, що слід поцікавитися деталями у батька. Коли показали йому фотографію, чоловік за голову схопився. Він зізнався, що навчаючись в училищі, закрутив роман із дівчиною. Вона завагітніла, а коли коханий відмовився одружуватися, кудись безслідно зникла.
Стас із Мариною були надзвичайно спантеличені новиною, що виявилися братом і сестрою. Але розлучатися не схотіли. Щоправда, вирішили, що дітей їм краще не заводити.