Брент Чедвелл вигодував папугу з 4-тижневого віку. Тікі тоді міг їсти виключно з піпетки. Коли птах підріс, навчився добре розмовляти. Він практично не змовкав протягом дня, літаючи по будинку і спілкуючись із членами сім’ї. Так минуло щасливих 5 років життя.
Одного дня дружина зателефонувала мешканцю Флориди й сповістила, що Тікі випурхнув з веранди, коли вона відчинила двері. Чоловік засмутився, адже пташка дуже приязна, ручна, а на дворі на неї можуть очікувати різні неприємності.
Чедвелл ходив вулицями у пошуках папуги, розвішав повсюди оголошення зі світлиною загубленого птаха, попросив робітників гольф-клубу проявити пильність, якщо раптом помітять зеленого пернатого, що розмовляє.
Звісно, американець написав у всіх можливих групах Фейсбуку про втрату. Час ішов, але Террі не повертався. Шансів на те, що домашній улюбленець зміг вижити в дикій природі, залишалося все менше. В будинку без Террі було занадто тихо й порожньо.
А Великодньої неділі сталося диво. Чедвеллу зателефонували незнайомці, сповістивши, що знайшли його пропажу. Родина відзначала свято на задньому дворі. Попри галас, хтось із гостей почув невиразні слова. Спочатку присутні подумали, що це бавляться діти, але потім втямили, що звуки видає зелений папуга.
З превеликими труднощами вдалося вмовити пташку трішки поїсти й попити водички. Самі ж тим часом зайшли у мережу і знайшли оголошення Чедвелла про пропажу папуги. Знайшовся Террі неподалік помешкання свого хазяїна. Коли вони врешті зустрілися, птах на радощах притискався дзьобом до обличчя чоловіка і радісно вигукував: “Пікабу!”