Коли діти виросли й випурхнули з родинного гніздечка, Сем і Крейг відчули себе самотньо. На сімейній раді було вирішено завести собаку. Вибір подружжя випав на бульдога Денніса. Нині псу вже 4 роки, і він замінив сім’ї дитинку.
Гранти дуже люблять свого годованця і ставляться до нього не як до пса, а вважають повноцінним членом родини. Денніс полюбляє проводити час із людьми. Під час сніданку чи вечері зручно вмощується за стіл. У нього навіть є власний комплект посуду.
Бульдог їсть виключно свою страву, а на людські наїдки ніколи не претендує. В особливо урочистих випадках псу ставлять набір столового срібла. Він теж придбаний спеціально для Денніса.
Багато хто з сусідів англійців кажуть, що вони надто сильно розпестили собаку. Але подружжя так не вважає. Просто люблять тваринку і все їй дозволяють. Зазвичай Денніс поводиться дуже пристойно і не вчиняє якоїсь шкоди.
От тільки виникає одна проблема – песик обожнює спати у спальні поруч із Крейгом. Він завчасно займає місце на двоспальному ложі, а вночі ніжно притискається до чоловіка. У такі дні Сем залишається тільки одне – поступитися домашньому улюбленцю і звільнити для нього свою половину ліжка.
Жінка змушена йти в кімнату для гостей і проводити ніч на самоті, тоді як двоє її улюблених хлопчиків ніжаться разом. Але для жінки важливо, щоб благовірний і пес почувалися комфортно, тому і поступається власним спальним місцем.
Гранти не засліплені любов’ю до собаки. Вони розуміють, що бульдогу потрібно товариство собі подібних. Тому раз на тиждень відводять Денніса в собачий дитсадок, де він має можливість провести час разом з іншими чотирилапими.