Весілля – річ зазвичай весела, звісно, якщо підпилі гості не влаштують бійку. Та іноді трапляються зовсім непередбачувані події, і стає незрозуміло, плакати безпосереднім учасникам чи сміятися.
Жанна довго опиралася зустрічам з Єгором, вважаючи хлопця доволі неперспективною партією. Він працював звичайним робітником, зірок із неба не хапав. До того ж у молодика була німа матуся, з якою можна було спілкуватися виключно жестами.
Дівчина мріяла затягнути у свої лабети Дмитра. Високий красень, тато – глава фірми. Що ще треба молодятам для щастя? Батько заради любого сина і квартиру відразу придбає, і обставить житло як треба, і машину улюбленій невістці подарує.
Тож Єгору практично нічого не світило. Однак ситуація кардинально змінилася, коли дівчина дізналася, що носить під серцем дитину. Дмитро не збирався заради цієї події прощатися з холостяцьким життям. А Жанні конче необхідно було народити первістка в законному шлюбі.
Тут і підвернувся Єгор, який вже кілька разів робив коханій пропозицію руки та серця. Звісно, наречена не збиралася розповідати молодику, що її спонукало відповісти “Так!” А хлопець радів, немов дитина своєму раптовому щастю.
Десь у глибині душі Жанна сподівалася, що Дмитро, дізнавшись про весілля, почне ревнувати й відіб’є її в Єгора. Тому вона запросила колишнього на весілля у ресторан. Ну, як ресторан… Задрипана кафешка, але в її становищі обирати не доводилося.
Час ішов, а Дмитро не з’являвся. Перед рацсом наречена озиралася навсібіч в очікуванні дива, та його не сталося. Жанна з Єгором розписалися. Гості веселилися – їли, пили, співали, танцювали. Невесело було лише нашій героїні. Не про таку долю для себе і своєї дитини вона мріяла.
Раптом помітила у дверях знайомий силует. Непомітно вислизнула в фоє. Дмитро потягнув дівчину в жіночий туалет і без слів став обіймати та цілувати. Вона не пручалася – вирішила отримати задоволення наостанку.
Раптом двері відчинилися, і перелюбці почули незнайомий голос: “Жанно, що ти робиш?” Дівчина обернулася й отетеріла – її німа свекруха від раптового шоку заговорила. От і розсудіть – плакати їй тепер чи сміятися?