13 жовтня християнська церква разом з вірянами святкує День Іверської Ікони Богоматері. Історія цієї чудотворної Ікони дуже цікава. Свою назву вона отримала на честь Іверського Монастиря, що збудований на горі Афон. Іверська Ікона зберігається в ньому з XI століття. Був час, коли образ Божої Матері з немовлям на руках прикрашав собою вхід до Іверського монастиря та був розміщений над його воротами. Інша назва ікони – Портаітісса або Вратарниця. Перекази кажуть, що автором Іверської Ікони є Апостол Лука, який писав святий образ ще за часів життя Пресвятої Богородиці та з її благословення.
Чудотворна Іверська ікона стала справжньою помічницею для Монастиря, в якому перебуває. Вона має цілющі властивості, рятувала святе місто від варварського нашестя та поповнювала пшеничні запаси. Іконописці зображують святий лик Божої Матері із ранкою на щоці, з якої тече кров. Якщо вірити церковним переказам, рана у Божої Матері з’явилася під час правління Імператора Феофіла. Саме тоді почалась запекла боротьба з шанувальниками святих образів та ікон. В той період Іверська Ікона зберігалася у будинку вдови, що мешкала біля Нікеї. Одного дня до християнки завітали воїни і намагалися знищити святі образи. Один з незваних гостей вдарив списом прямо по щоці Божої Матері і на тому місці одразу ж виступила кров. Жінці вдалося вберегти Ікону. Вона схопила її, побігла до моря та скинула в нього. Зображення Матері з малюком попливло по морській воді вертикально.
Пізніше інформація про долю Іверської Ікони долетіла до ченців на горі Афон. Син вірянки, що її врятувала, прийняв чернецтво саме в Іверському монастирі. Одного дня монастирські ченці побачили на морі дивне явище. Прямо над хвилями підіймався вогняний стовп, що сяяв над образом Богоматері. Ченці сіли в човен та намагалися виловити цю ікону. Але ж вона дивним чином відпливала від них все далі и далі.
В ту ж ніч Богородиця наснилася старцю Гавріїлу та попрохала його прийти по воді до Іверської ікони і забрати її до монастиря. Гавріїл пішов по морській воді і легко впіймав Святий Материнський образ.
Іверська Ікона опинилась в капличці монастиря. Пізніше її було переміщено в Соборний храм. І тут почалися дива. З храму Божа Матір зникла і якимось чином опинилася над брамою монастиря. Її, звісно, повернули. Але історія зі зникненням повторилася.
Декілька разів поспіль Ікону повертали на законне місце, а потім старець Гавріїл знов побачив сон з Божою Матір’ю. Вона повідомила, що хоче стати берегинею Іверського Монастиря та знаходитися над брамою. Тому біля входу в святе місце була побудована надбрамна церква, де святий материнський образ перебуває і зараз. Церковні перекази кажуть, що Іверська Ікона покине монастир незадовго до Другого Пришестя.
13 жовтня на новим церковним стилем українці також вшановують пам’ять диякона Папила та його сестри Агафоніки. Сьогодні віряни святкують і день пам’яті великомучеників Карпа та Агафодора.
Головні прикмети 13 жовтня
- якщо цього дня випав сніг — зима буде пізньою;
- місяць вкрився туманом – погодні умови погіршаться;
- журавлі відлетіли у теплі краї — морози вже поряд;
- якщо небо має темно-синій колір — скоро піде дощ;
- небо вкрито щільними та темними хмарами – погода буде мінливою.
За старих часів 13 жовтня існувала традиція — прибиратися в лазні та паритися. Вважалося, що цей обряд позбавляє від усіляких недугів. Люди вірили, що саме в лазні живе Дух Лазник, який полюбляє митися та паритись по четвергам, або ж після трьох людей, що вже попарилися. У наші часи банний обряд можна замінити на купання у ванній.
Іменини за церковними канонами сьогодні святкують Микола, Трохим, Веніамін, Карп, Микита.
Цього дня можна піти у церкву та помолитися Іверській Ікони Богоматері. Просіть в неї зцілення від хвороб, захисту від бід та гарний врожай. Божу Матір благають про допомогу у різних складних життєвих обставинах.