Дослідникам з Європи вдалось створити особливий алгоритм штучного інтелекту, який може тлумачити хрюкання свиней. Завдяки цьому науковці хочуть полегшити роботу фермерів та навчити їх ліпше дбати про добробут парнокопитних тварин.
“Один Факт” розповість, про що саме спілкуються між собою свині – на думку штучного інтелекту.
Європейські дослідники з 6 країн, а саме – Німеччини, Данії, Франції, Швейцарії, Норвегії та Чехії, розробили особливий алгоритм штучного інтелекту і завдяки йому змогли дізнатись, про що саме хрюкають свині і поросята. За допомогою інноваційних технологій вчені прагнуть допомогти фермерам покращити добробут сільськогосподарських тварин.
Під час дослідження науковці використали тисячі записаних звуків свиней, які вони видавали в різноманітних ситуаціях. Зокрема – під час гри, змагання за їжу та в жорстких обмеженнях і ізоляції.
Співавторка наукового дослідження Елоді Мандель-Бріфер зазначила, що емоції свиней та інших тварин мають провідне значення в облаштуванні їх добробуту. Водночас у фермерських господарствах настрій поросят та свиней враховують не так часто, як потрібно було б робити.
Отже, за допомогою спеціального алгоритму штучного інтелекту європейські дослідники зʼясували декілька цікавих фактів. Наприклад, якщо свиня видає високочастотні звуки і верещить – то це вказує на стресовий стан тварини. Свині з поросятами видають такі звуки, коли їм боляче або ж коли їх рознімають господарі під час бійок із сусідами по хліву.
Водночас, коротеньке рохкання свідчить про те, що свиня відчуває позитивні емоції. Якщо звук рохкання довгий – це свідчить про наявність в тварини певного дискомфорту. Такий звук часто можна почути в той момент, коли декілька свиней знаходяться біля кормушки та штовхають одна одну.
Отримана інформація допомогла науковцям розробити спеціальний алгоритм, який в подальшому дозволить фермерам покращити життя парнокопитних. Завдяки штучному інтелекту вдалось зʼясувати, що рівень стресу менший у тих свиней, яких утримують просто неба. Для них облаштовують спеціальні органічні ферми, де тварини можуть блукати там, де їм заманеться та рити носом землю. Тобто, умови утримання парнокопитних максимально наближені до життя в дикій природі.
Водночас рівень стресу підвищений в тих свиней, яких утримують в хліву.
Дослідники не планують зупинятись на досягнутому. Вони хочуть створити для фермерів застосунок, завдяки якому вони зможуть перекладати мову своїх свиней та дізнаватись, про що вони хрюкають.