Археологам не терпиться покопирсатися у сакральних скіфських таємницях. Тож у “Литій могилі” розкопки проводилися 4 рази. Уперше це сталося 1763 року. Тоді вдалося докопатися до колодязя, на метровій глибині якого копачі наткнулися на антропоморфну стелу з каменю.
А ще глибше знаходилася кам’яна скриня, забита золотими предметами. Певно, на цьому місці був похований знатний скіфський воїн чи навіть цар. На жаль, решток небіжчика так і не знайшли.
Натомість під кам’яними брилами археологи наткнулися на зброю у вигляді залізного акінака з позолоченим руків’ям і дерев’яними піхвами, теж прикрашеними по-багатому. Малюнки на знахідці стосуються передньосхідного стилю.
Серед скарбів були присутні й золоті прикраси – діадема, каблучка, ланцюжок. На золотих накладках для ременя присутні зображення орла. Саме такі є на гербі Кіровоградської області. Знайшли також чимало срібних предметів. Скарб потягнув на 3 з хвостиком кілограми. Побачити окремі експонати нині можна в Ермітажі.
Удруге за “Литу могилу” взявся відомий етнограф Володимир Ястребов у 1892-му. Пошуки науковця увінчалися знайденою в західній частині кургану давньої канави, а зі сходу тоді було відкопано дві катакомби, між якими існував підземний перехід. Ще археолог дорився до впускної катакомби.
Подивитися власними очима Розкопану могилу зголосився у 1949 році Олексій Тереножкін. А в 1990-му завдяки Нінель Бокій ми дізналися про існування рову під курганом і всі подробиці скіфського поховального обряду зразка античних часів.
Удруге київська археологиня повернулася сюди у 2019 році, адже невелика частина кургану, що знаходилася під дорогою, на той час була ще не розкопана. На цьому місці встановили пам’ятний знак. Це одне з трьох скіфських царських поховань, відомих на сьогодні.