Копання траншеї водогону на вулиці Любецькій у Чернігові принесло несподівані результати. Копачі віднайшли старезну могилу, вік якої археологи оцінили XI століттям. Про могильник на цьому місці історикам було відомо ще з 2019 року.
Тоді неподалік Палацу Хіміків теж виявляли давньоруські поховання. Згодом стали натикатися ще й на язичницькі кургани. Вчені дійшли висновку, що давні могили розташовані довкола Чернігова півколом. Чернігівці довгий час були язичниками. Це, напевно, стосується і XI, і навіть XII століття, тому дехто й похований під курганами.
Любецький шлях вже існував тут у Х столітті. Він з’єднував Чернігів із Любечем і грав роль відгалуження Шляху із варягів у греки, розповів місцевий археолог Ігор Ігнатенко.
Старовинні межі Чернігова
Раніше на Любецькій виявили ще одну археологічну знахідку – рів Передгороддя, що стосувався меж стародавнього Чернігова. Він оперізував оборонні конструкції за часів Київської Русі.
Археологи оцінили його вік – перша половина XII століття. Тоді Чернігів процвітав, але згодом розпочалися княжі міжусобиці. А далі ще гірше – нашестя монголів, яке принесло з собою лихоліття, пандемії та занепад. Тож місто значно зменшилося в розмірах, повернувшись знову до Передгороддя лише в ХІХ столітті.
Розкопки в цьому місці дали можливість стверджувати, що довкола Чернігова існував глибокий рів. Під час його копання землю складали на купу. На горі валу облаштували дерев’яну фортечну стіну.