Лариса Лабраткава все життя пропрацювала в енергетиці. А коли прийшов час йти на пенсію, попервах засумувала. Та ненадовго, бо знайшла цікаве заняття – щодня бігати. Натренувалася так, що стала брати участь у марафонах.
Нещодавно у Кракові пробігла три дистанції і на всіх узяла медалі – виявилася кращою у своїй віковій групі. Ларисі Лабраткавій довелося бігти 4, 10 і 21 км.
Вона й раніше захоплювалася спортом. Замолоду підіймалася на вершини гір, що мають п’яту з шести категорію складності. Окрім цього жінка входить до української збірної з добового бігу. Приміром, у Чехії здолала за 2 дні дистанцію у 216 км.
Жінка-волонтерка
74-річну пані Ларису нині можна частіше побачити на Львівському залізничному вокзалі. Пенсіонерка доєдналася до служби медико-психологічної допомоги, організованої волонтерами.
Жінка всіляко підтримує і намагається розрадити людей, які змушені були покинути власні домівки та звичний уклад життя через бойові дії. Зазвичай Лабраткава здійснює чергування у кімнаті для матері й дитини.
Коли з евакуаційних потягів виходять жінки з малечею, літня волонтерка всіляко їм допомагає, скеровуючи за необхідності до лікаря або психолога. Підказує, де що знаходиться в місті, доглядає за дітлахами.
Жінка каже, що не може піти на фронт і стріляти, натомість робить усе від неї залежне на своєму місці, адже люди, що багато днів ховалися по підвалах й часто-густо залишилися без своїх домівок, потребують розради й теплого слова.