Зазвичай у третій четвер травня українці масово вбираються у вишиванки. До війни проводилися масові паради вишиванок із визначенням найкращих моделей, влаштовувалися різноманітні флешмоби.
Наші пращури цінували вишиванку щодня, не визначаючи якогось певного дня в році. Тож саме свято не має історичного коріння. Започаткували звичку приходити на роботу в національному одязі півтора десятиліття тому.
Тодішня чернівецька студентка, майбутня історикиня Леся Воронюк підкинула ідею всім університетом вбратися у вишиванки. Подібний флешмоб так сподобався молоді, що День вишиванки стали проводити щороку.
Минуло кілька років й ініціативу підхопили інші виші, а згодом і вся Україна. Свято було затверджено на законодавчому рівні.
Трішки фактів про вишиванку
- Історики понаходили вишиванки, які було створено ще в VI столітті.
- Немовля отримувало перший подарунок – вишиванку, яка мала оберігати маля від злих духів.
- Довгий час вважалося, що у чорну вишиванку можуть вбиратися виключно чоловіки.
- Багато елементів на вишитих сорочках є язичницькими символами.
- Зазвичай українці вбиралися у вишиванки виключно на великі свята. Першим започаткував щоденне насіння сорочки з орнаментом Іван Франко.
Вітання до Дня вишиванки
В вишиванку, в вишиванку
Ти вбирайся цього ранку
І простуй в поля і гори –
Українськії простори.
Хрестик вишитий чи гладь –
Це батьківський є наказ:
Батьківщину боронить
І її народ любить.
Ти Шевченківський завіт
Пам’ятай на сотню літ:
Ні у небі, ні в землі
Нема кращої землі!