Підвал Віталія Собуцького заповнений не слоїками з консервованими огірками й помідорами, а склянками зі зразками води. Також з експедицій мандрівник привозить землю, вино, мушлі, номерні знаки.
Земля
Чоловік із родиною побував на горі Олімп, на вулкані Везувій і ще в багатьох інших видатних місцях. Всюди займався “консервацією” води та збиранням землі в пакет. Скільки подібних експонатів назбирав, чоловік навіть не може порахувати.
Започаткувала колекцію жменька землі з португальського міста Фігейра-да-Фош. Перебуваючи вдалині від дому пан Віталій раптом пригадав слова з пісні “Грудочку землі своєї до уст прикладу” і взявся набирати земельці з-під пальми. Потім заїхав у Лісабон і повторив процедуру.
Відтоді жодна подорож не обходилася без збору зразка ґрунту. Але земля обов’язково набиралася не деінде, а в якомусь визначному місці. Зокрема, у Берліні це був Рейхстаг, у Парижі – Ейфелева вежа.
Вода
На поличках мирно уживаються склянки з десятками зразків річкової, озерної, морської та океанічної води з усіх усюд. Собуцький особливо гордиться водичкою з озера Балхаш. Ця водойма в Казахстані унікальна тим, що вона водночас і прісна, і солона. Поки що нікому не вдалося знайти відповідь на питання, як подібне можливе.
Траплялося, що прикордонники підозріло ставилися до мішечків із землею. Цікавилися, що це, не вірили, принюхувалися і навіть пробували на зуб. Потім таки пропускали.
Пандемія призвела до неможливості їхати за кордон, то подружжя стало їздити теренами України. Так колекція поповнилася водичкою з Тиси, Дніпра, Стоходу. Тільки тепер чоловік втямив, наскільки наша країна різноманітна й унікальна.