У 1986 році, коли сталася Чорнобильська катастрофа, спеціально надсилали людей, які мали вбити всіх тварин, що залишилися без людського піклування. Та, як бачимо, декому з чотирилапих вдалося вижити й дати потомство.
Вчені взялися досліджувати собак на руїнах атомної електростанції та в Прип’яті й дійшли несподіваних висновків. Виявляється, радіація вплинула на тварин, кардинально змінивши генетичну картину.
Дослідникам вдалося зібрати кров у 302 чорнобильських собак, що мешкають у безпосередній близькості до ЧАЕС, а також тих, що перебувають у радіусі 15-45 км від неї.
Проаналізувавши біологічний матеріал тварин, з’ясувалося, що їхній генетичний код кардинально змінився. Напевно, це пов’язано з іонізувальним випромінюванням, що відображається. Воно впливає на всі наступні покоління песиків.
У специфічної популяції віднайдено 15 складних сімейних структур. Та оскільки тварини не сидять на місці, а постійно переміщаються у просторі, спаровуючись з представниками виду, чорнобильське ДНК передаватиметься й іншим собакам, що перебувають за межами Зони відчуження.
Тварин із Чорнобиля не можна назвати дикими, адже вони певною мірою контактують із людьми. Робітники підгодовують їх, ветеринари роблять щеплення.
Допоки залишається відкритим питання, яким чином подібні мутації здійснюють вплив на їхній стан, поведінку і зовнішній вигляд. Вчені сподіваються отримати відповідь на питання, як тваринам вдається виживати в небезпечних умовах радіації. Задля цього доведеться спостерігати за 15 поколіннями специфічних собак.