Старожилці підстанції кішці Азі довелося чимало пережити, навіть російське бомбардування. Ще 9 років тому один із працівників помітив пухнасту тваринку, яку собаки загнали на дерево. Забрав із собою і приніс на роботу.
Кішечку назвали Азою, і вона чудово прижилася, облюбувавши для відпочинку крісло в головній будівлі. За людську турботу віддячила, позбавивши приміщення від мишей. Аза вражає комунікабельністю і справляє на робітників позитивний психотерапевтичний вплив, що дуже важливо у наші нервові часи.
Під час ударів росіян по енергооб’єкту Аза перебувала на звичному місці. Спочатку кудись зникла. Її не було кілька днів поспіль. Потім муркотуха повернулася на розвалини. Бігала по зруйнованій будівлі й ніяк не могла втямити, куди поділося її улюблене крісло.
Обійшовши потрощене приміщення, Аза з подивом визирала у розбиті вікна, перебирала лапками уламки цегли на підлозі, розгублено нявчала, не розуміючи, що сталося. Коли ж побачила людей, радісно кинулася їм назустріч.
Відтоді упирі гатили по підстанції аж 9 разів, але кішка не покинула місцепроживання, залишившись з енергетиками. Тепер для Ази облаштували інше крісло у сусідній будівлі. Тварина зі свого посту з цікавістю спостерігає за відновленням її колишнього улюбленого будинку. Не забуває й про свою головну місію – продовжує полювати на мишей.
А енергетики працюють, не покладаючи рук, щоб відновити підстанцію та знову дати людям світло. Планують упоратися з основною частиною роботи до настання холодів.