Мешканці Херсона довелося докласти чимало зусиль, щоб повернути сина, якого в неї нахабно викрали російські загарбники. Так сталося, що родина опинилася в окупації. Директриса школи, в якій навчався 13-річний підліток, запропонувала батькам “допомогу”.
Сказала, що невдовзі почнеться контрнаступ ЗСУ, діти можуть постраждати. То краще цей час перечекати в Криму. Пані Алла погодилася відпустити дитину у дитячий табір на 2 тижні. Якби ж то вона знала, що побачить власного сина лише за півроку!
Батьки провели дітей на відпочинок, але за 2 тижні їх ніхто не повернув, розповів колишній дитячий омбудсмен Микола Кулеба. Попервах херсонських дітей відвезли до табору “Дружба”. Звісно, не обійшлося без прослуховування російського гімну щодня і “разговоров о важном”, коли дітям намагалися впхнути в голови тези, що Херсон завжди був російським. Тож тепер росіяни є не агресорами, а справжніми визволителями.
У таборі не дозволялося користуватися українською мовою, царювала атмосфера залякування й цькування. Тих, хто порушував накази, забирали на “виховні бесіди”.
За 3 місяці стався переїзд, й Данило опинився в іншому таборі – “Лучістом”. Там українських підлітків стали погано годувати й змушували робити прибирання на пляжах. А ще казали, що невдовзі їх усиновлять росіяни.
Пані Алла тим часом без діла не сиділа, намагаючись зв’язатися з табором, до якого відвезли її сина. Жінці довелося звернутися за допомогою до організації Save Ukraine. Коли врешті дізналася місцеперебування Данила, сама вирушила в подорож.
Їхати прийшлося через москву. В аеропорту її допитували 14 годин поспіль. Згодом ситуація повторилася в Євпаторії. Окупанти змусили записати відео для телеканалу, де жінка дякує за відпочинок сина. Звісно, заради дитини сказала все, що вимагали.
Врешті мама з сином повернулися на Україну. В Офісі генпрокурора вважають, що мова йде про депортацію сотень тисяч українських дітей.