Кавун має сакральне значення для Херсонщини, приблизно так, як черешня для Мелітополя. На жаль, нині кавунові поля розтрощені, а зрошувальні системи, що подавали до них воду, знищені. Ще катастрофічніша ситуація на землях поблизу Каховської ГЕС.
“Дари Херсонщини”
Та херсонці не втрачають оптимізму й вірять, що зовсім скоро все буде відновлено, і люди, як раніше, заживуть мирним спокійним життям. Гарним знаком херсонці вважають збереження пам’ятника “Дари Херсонщини”. Він розташований неподалік села Осокорівка.
Під час численних обстрілів артоб’єкт – надрізаний кавун – вистояв, хоч і отримав купу ушкоджень. Коли торік восени сюди прийшли справжні визволителі – воїни ЗСУ – то не змогли оминути постамент. Наші захисники встановили на 2-метровому кавуні жовто-блакитний прапор.
Кавуновий флешмоб
Торік у листопаді під час звільнення правобережної Херсонщини мережею поширився Кавуновий флешмоб. Всі відомі люди намагалися сфотографуватися з кавуном у будь-якому ракурсі. З’явилася сила-силенна мемів, пов’язаних зі смугастою ягодою.
На жаль, автора ідеї Дмитра Сидорка, який очолював канал ВО “Мусора”, вже немає з нами. Він загинув під Бахмутом.
“Щедрість”
У Херсонському художньому музеї до війни було чимало колекцій, присвячених кавуновій тематиці. Окупанти безсоромно вивезли все, що було цінного, серед експонатів. Серед інших відправилася в подорож і графічна робота Миколи Писанка “Щедрість”.
Існує припущення, що картина нині перебуває в Сімферопольському музеї Тавриди. Митець за життя мешкав у Генічеську. Якби дізнався, що орки влаштували там тимчасову “столицю”, напевно б, перевернувся в гробу.