Кохання не чекає слушної нагоди. Воно приходить тоді, коли вважає за потрібне. Так сталося з Валентиною Деньгіною, яка відбула на фронт, ставши бойовою медикинею. Дівчина втратила здоров’я, натомість здобула просте жіноче щастя.
Валентина вирішила піти на фронт услід за батьком, який воює ще з 2014 року. На службі дівчина раптово зустріла своє кохання, яке виявилося надміру міцним і пройшло найсуворіші випробування.
По закінченні медичного коледжу у 2020 році Валентина підписала контракт зі 128-ю бригадою. Попервах перебувала в Маріуполі, допомагаючи й лікуючи наших хлопців. У цих доволі неромантичних умовах дівчина познайомилася з Дмитром. Повномасштабна фаза війни застала закоханих у Дніпрі. Згодом їх перекинули на Мелітополь.
Під Токмаком танк, в якому перебували бійці, було підірвано снарядом. Частина захисників загинула. Валя отримала тяжкі травми. Контужений Дмитро відтягнув кохану якнайдалі, зупинив цивільну машину й попросив доправити до шпиталю.
Дівчина 10 днів перебувала в комі. Довелося пережити трепанацію черепа та ще зо півтора десятка інших операцій. Валю під’єднали до трахеостому. Медики були певні, що вона ніколи не зможе дихати самостійно, та якось навчилася.
Дмитро приїхав відвідати кохану в шпиталь й запропонував руку й серце. Бойова медикиня думала, що вони одружаться після війни, але все сталося набагато раніше. Чоловіку дозволили повернутися з фронту, щоб доглядати за дружиною. Тож реабілітацію вони проходять разом.
Найбільше за все Валя мріє, щоб тато повернувся з війни, а ще хоче мати власне житло, в якому лунають дитячі голосочки.