Права притока Інгулу протікає територією Кропивницького району, захоплюючи південно-східну частину обласного центру. На березі Сугоклії можна побачити прадавні граніти, які вийшли на поверхню.
Ця місцина є частиною Українського кристалічного щита, в межах якого й можна побачити це унікальне явище – гранітні брили чудернацьких форм. Вони утворилися мільйони років тому внаслідок процесів вивітрювання та денудації.
Щит є ділянкою Євразійської літосферної плити. В межах України він має близько тисячі кілометрів завдовшки та 250 км завширшки. Тож гірські породи не під землею, а просто неба можна побачити не лише на території Кіровоградщини, а й в деяких інших місцинах.
Ситуація склалася так, що гірські породи містилися дуже близько до поверхні землі. А під впливом вітру, води, мікроорганізмів, земного тяжіння опинилися зовні. Та якщо кропивничани з правого берега полюбляють милуватися красою берегового ландшафту, то мешканці селища Соколівське, що розташоване на іншому березі, потерпають від подібного природного явища.
Звісно, їм дошкуляють не самі скупчення гранітних пластів, а видобуток граніту в кар’єрі, що розташований буквально впритул до людських будинків. Кар’єр активно працював за часів радянської влади. По буднях після 16 години завивала сирена на кшталт тої, що нині сповіщає про повітряну тривогу, і робився підрив породи, щоб наступного дня працівникам було що вивозити.
Якийсь час кар’єр не працював, але з 2010 року знову відновив роботи. Тепер вибухи роблять раз на 3 місяці, але доволі потужні. Тож у селян з’являються тріщини на будинках, пил стоїть такий, що годі й дихати, а від шуму обладнання закладає вуха.