Невеличке селище Прибинь в Чернігівській області розташоване всього в 15 км від російського кордону. Втім, це ніяк не заважає навчанню тамтешніх школярів.
Тим паче, що в них є така турботлива вчителька, як Віра Миколаївна. “Один Факт” розповість вам, як ця педагогиня разом із своїм чоловіком перетворила дистанційне навчання на… домашні заняття.
Віра Миколаївна з селища Прибинь – вчителька з великим досвідом. Вона навчає грамоті школярів молодших класів, але зараз — коли по всій країні щоденно лунають сигнали тривоги, змушена проводити заняття з малечею дистанційно.
Втім, іноді Віра Миколаївна нехтує цим правилом і… запрошує діточок зі свого класу… безпосередньо до себе додому. Завдяки цьому школярі мають унікальну для наших часів змогу – поспілкуватись одне з одним та із вчителькою вживу і особисто.
Спеціально для своїх улюблених школярів Віра Миколаївна разом зі своїм чоловіком облаштувала одній із кімнат власної оселі… цілий клас. З кімнати прибрали зайві меблі, встановили там шкільні парти зі школи, а в перервах між навчанням та уроками навіть проводять фізкультурну розминку.
Вчителька розповіла в одному з інтерв’ю, що діти вже звикли до такого формату навчання і приходять на її заняття із великим задоволенням. Уроки проходять тут доволі жваво, кожен маленький учень має власну парту та шафу для зберігання особистих речей.
Школярі молодших класів приходять в дім до Віри Миколаївни о 9-й годині ранку. Після кожного уроку вона влаштовує для них невеличкий перекус, ігри та фізкультурну розминку.
Прямо перед будинком кожного учня зустрічає… вчительський песик, який віщує про прибуття чергового четверокласника.
Чую, що хтось іде дорогою – виходжу, зустрічаю. І він “дзвонить” нам — розповідає вчителька
За словами Віри Миколаївни, школярі дуже люблять її песика і зупиняються, щоб погратися. Перед кожним приходом учнів педагогиня проводить в своїй оселі вологе прибирання. Батьки ж школярів цілком задоволені таким форматом засвоєння знань, але все одно мріють про те, аби їх малюки швидше повернулись до великої, справжньої школи.
Чоловік Віри Миколаївни у всьому їй допомагає. Саме завдяки його зусиллям був облаштований в будинку шкільний клас і встановлені учбові парти. А ще він виконує роботу кочегара і завгоспа.
У вчительському будинку селища Прибинь завжди тепло та затишно. Але, за словами Віри Миколаївни — коли дітлахи розходяться по своїх домівках, стає трошечки сумно. Вона та її чоловік відносяться до школярів, як до своїх онуків.
Увесь свій вільний час Віра Миколаївна проводить у цьому класі і навіть думати не хоче про те, щоб коли-небудь завершити свою діяльність.