Французький письменник Оноре де Бальзак був тісно пов’язаний з Україною. Навіть весілля зіграв у Бердичеві. Але про все по черзі. Спочатку гарна й заможна Евеліна Ганська, що мала шикарний маєток у Верхівні під Бердичевом, написала письменнику листа.
Багачка висловила захоплення, що письменнику вдалося розгадати жіночу душу. Той відповів. Відтоді вони не лише листувалися, а й почали частенько зустрічатися. Всього француз надіслав коханій Евеліні півтори сотні листів.
Евеліну у 19 років видали заміж за Вацлава Ганського. Чоловік був удвічі старшим, тож юнка відверто сумувала в дорогих хоромах. От і взялася писати Бальзаку. Зустрілися вона за півтора року листування у Швейцарії, куди закохана молодичка приїхала разом із благовірним. Вацлав запросив письменника до них у гості.
Закохані почали регулярно влаштовувати романтичні побачення в Женеві, Відні, Санкт-Петербурзі. Бальзак зібрався їхати в Україну, коли 1841 року раптово помер чоловік Евеліни. Поїздку довелося скасувати.
Поєднати свої душі тоді вони не змогли. Евеліна була заклопотана долею доньки Анни та оформленням спадщини на маєток, який у неї намагалися відібрати інші спадкоємці. Вони продовжують бачитися вряди-годи. Під час подорожі Європою жінка народила дівчинку від письменника, але та була недоношеною й померла. Коли донька Ганської виходила заміж у Вісбадені, Оноре став свідком.
Врешті 1947 року письменник відбуває у Верхівню. Домовився з паризькою газетою, що напише серію статей “Листи про Київ”, в яких про українську столицю згодом не прохопився й словом. За тиждень був на місці.
Бідному письменнику влаштували царський прийом, виділивши окрему спальню, салон і кабінет та численну челядь. Саме тут були написані його “Мачуха”, “Жіночий характер”, “Селяни” та інші твори.
Та згоди на шлюб від російської імперії, куди входила тоді Україна, так і не отримав. Тож за рік вирушив назад. Восени знову повернувся. Лікар Евеліни сказав, що чоловік довго не протягне. Навесні 1850 року закохані 16 років поспіль врешті отримують дозвіл на шлюб, заради якого нареченій доводиться відмовитися від маєтності на користь доньки.
Обвінчалися Ганська з Бальзаком 2 березня у костелі Святої Варвари в Бердичеві. У церковній книзі зберігся відповідний запис. Евеліна розуміла, що її благовірний приречений. Натомість тішилася, що може бути йому корисною і зробить письменника щасливим.
Вони повернулися до Парижа, де Бальзак практично вже не підводився з ліжка. А 18 серпня він помер. Вдова великого письменника залишилася жити в будинку чоловіка, упорядковуючи та видаючи його твори. Вона пережила Бальзака на 32 роки.