Метрополітен міста Киϵва — це справжнϵ підземне місто. Щоденно на метро їздять приблизно 1.5 мільйони пасажирів, а працюϵ в цій організації 8 тисяч співробітників.
Столичний метрополітен налічуϵ 3 гілки та 52 станції. Щодня підземними маршрутами курсуϵ 130 потягів. Для багатьох мешканців Киϵва саме метро ϵ найбільш зручним різновидом транспорту, яким можна дістатись у будь-яку точку столиці.
Уявити Київ без метро зараз майже неможливо. Але цей транспорт ховаϵ в собі багато секретів, що приховані від мільйонів очей. Про деякі з цих таϵмниць “Один Факт” розповість нижче. Дізнайтесь, як працюють ескалатори підземки і скільки важить найбільший з них? А ще — хто така жінка-будильник і що рухаϵться в ескалаторі швидше: поручень або ж сходинки?
Київське метро береже під землею велику кількість таϵмниць, про які багато українців навіть не здогадуються. Дізнайтесь і ви про найпопулярніші секрети столичної підземки.
Ескалатор навиворіт
Київський метрополітен — це 70 км підземних тунелів, шпал та рейок. Тут збудовано 122 ескалатори, при цьому 36 з них працюють понад 50 років.
Один з найбільш цікавих ескалаторів розташований на станції метро “Арсенальна”. Вона ϵ найглибшою серед всіх київських станцій київського метрополітену.
Вага ескалатору з “Арсенальної”: 8 тон. Щоб відремонтувати його у випадку поломки – потрібно мінімум 50 днів. Раз на рік кожен ескалатор підземки проходить повноцінний огляд.
Хоча б 1 раз на 10 років кожному ескалатору потрібен капітальний ремонт. Швидкість руху сходинок та поручнів в київській підземці контролюють з комп’ютерів.
Недобудовані станції
В метрополітені міста Киϵва ϵ декілька закритих станцій. Вони недобудовані і тому не працюють. Мешканці столиці називають їх станціями-привидами. Побачити їх важко, але все ж таки можливо – при великому бажанні.
Одна з таких станцій маϵ назву “Теличка”. Розташована вона між Південним мостом та станціϵю “Видубичи”. Свою назву ця станція отримала через те, що саме над нею розташована історична місцевість під назвою Нижня Теличка, де в давнину селяни пасли та переганяли корів. Над станціϵю розташовані переважно промислові обʼϵкти. Її будували в період з 1980-х і до 1992 року. Але відкривати не стали – через недоцільність. Зараз “Теличка” освітлюϵться. Співробітники метрополітену її постійно прибирають.
“Львівська брама” – ще одна станція метрополітену в столиці України. Станція-привид розташована між “Золотими воротами” та “Лукʼянівською”. Якщо подивитись у віконце потягу на цьому відрізку підземного шляху — можна побачити освітлені платформи та стіни станції, облицьовані плиткою.
“Львівська Брама” не працюϵ вже понад 20 років.
Що рухаϵться швидше: сходинки або поручень?
Ескалатори в київському метрополітені складаються з багатьох частин. Дві з них, сходинки та поручні – постійно рухаються. Швидкість їхнього руху майже однакова, але існуϵ 2% відхилення. Поручні все ж пересуваються швидше за сходинки. Існуϵ легенда, що це зроблено заради того, аби пасажири не засинали.
Надпотужні гермодвері
Найпотужніші гермодвері київського метрополітену розташовані на виході до станції “Дніпро”. Вони розкриваються всього лише за 8-10 секунд і виглядають, як велетенські металеві засувки завтовшки 30-40 см. За їх допомоги станція надійно блокуϵться на вхід пасажирів.
Гермодвері обовʼязково розташовувались на відкритих та головних станціях. Їх головне завдання — захист від землетрусів, підтоплень і навіть ядерної війни.
Сучасна київська підземка налічуϵ понад 100 герметичних дверей.
Будильниця
Метрополітен міста Киϵва — саме те місто, де працюϵ жінка, що належить до одніϵї з найрідкісніших професій в світі. Вона чергуϵ у будинку відпочинку локомотивних бригад. Машиністи потягів позаочі називають її лагідно: “будильницею”.
В будильниці ϵ 2 найважливіших завдання. Вона повинна направляти машиністів на медогляд, а ще — вчасно розбудити вранці тих із них, хто виходить на зміну вранці і ночував в депо.