Леся Українка (Лариса Петрівна Косач) — славетна українська письменниця, перекладачка і поетеса, культурна діячка, одна із найвідоміших жінок сучасної і давньої України.
Її поетична і прозаїчна творчість насичена драматичними моментами, пристрастю та внутрішньою боротьбою. Поетеса володіла безцінним даром — Леся вміла кохати і прагнула до того, щоб любов ця була взаϵмною. Але не все складалося так, як їй би хотілося.
Особисті переживання письменниці відгукувались в її творчості. Леся Українка писала в різних жанрах. Серед її творчої спадщини зустрічаються епос, лірика, поезія, публіцистика та проза. В мистецькій спадщині Лариси Косач — багато поетичних збірок.
Свої почуття кохання вона перетворювала на вірші українською. Взагалі то любов до написання віршів прокинулась в ній ще в 9 років. Під впливом звістки про сумну долю своϵї тітки Олени Антонівни Косач, яку за участь в революційному русі відправили в заслання — юна Леся Українка створила поезію “Надія”.
В 1884 році вперше під іменем Лесі Українки було надруковано її вірші “Конвалія” та “Сафо”. В середині 80-х років родина Косачів переїхала до Киϵва і там Леся Українка стаϵ співзасновницею літературного гуртка “Плеяда”. За десятиліття творчої діяльності поетеса створила понад сотню поезій. Половина з них за її життя не була надрукована.
В українській літературі Леся Українка більш відома як поетеса хоробрості та боротьби. В ранній своїй ліриці вона звеличуϵ красу природи і особисті переживання. Також помітні громадські та соціальні мотиви.
Творчість Лесі Українки часто була заснована на її особистих переживаннях. Власне, як і у багатьох інших творчих особистостей. Створювати вірші та прозу їй допомагало кохання до чоловіків і… жінки.
Сергій Мержинський
Коханням усього життя Лесі Українки був білоруський чиновник і художник Сергій Мержинський. Доленосна зустріч поетеси із ним відбулася в 1898 році — у Ялті. Там Лариса Косач проходила лікування від туберкульозу кісток. Мержинський також оздоровлювався в Криму, бо хворів на туберкульоз легень. Лесю і Сергія зблизила соціал-демократична ідеологія.
Нажаль, кохання Лесі до Мержинського було не взаϵмним. Чоловік мав палкі почуття до іншої особи, а з поетесою лише дружбу водив та на прогулянки ходив у Зеленому Гаю та Киϵві. Одного разу він навіть попросив письменницю написати від його імені листа коханій. Лариса Косач попри внутрішній супротив все ж виконала це прохання.
Восени 1900 року, коли стан здоровʼя Мержинського погіршився — поетеса відразу вирушила до Мінську, щоб підтримати коханого. Довгий час, до самої смерті Сергія, Леся знаходилася поряд із його постіллю. Читала книги, розважала хворого розмовами на різні теми.
В ніч на 19 січня 1901 року Сергій Мержинський знаходився вже в передсмертній агонії. Леся Українка була поряд і під впливом емоцій створила нову драматичну поему “Одержима”. Але Мержинський, що помирав на руках у письменниці, благав піклуватись про ту, іншу — яку кохав сам….
Климент Квітка
Знайомство Лесі Українки з фольклористом Климентом Квіткою відбулося в 1898 році, у Киϵві. 27-річна письменниця на той момент була доволі відомою в творчих кругах, а Квітка був лише 18-річним студентом-старшокурсником. Духовний звʼязок в цій парі виник на тлі спільних творчих інтересів.
Климент запропонував Лесі записати народні пісні, які збирав сам з 16-ти років. Родичі дівчини були проти її відносин із фольклористом. Матір Лариси Косач, Олена Пчілка – холодно ставилась до обранця доньки. Але на їхні взаϵмини це ніяк не вплинуло. Тим паче, що палкого кохання між Климентом та Лесею від самого початку не було. Їхні стосунки будувались на взаϵмній довірі та теплій дружбі.
Після 6 років зустрічей пара обвінчалася у Вознесенській церкві. Ані гостей, ані пишних церемоній на цьому святі не було. Невдовзі подружжя переїхало до Грузії. З того моменту родинне щастя стало поступово руйнуватись.
Леся з Климентом зіткнулись із фінансовими труднощами. Через скромну зарплатню їм довелось витрачати Лесине придане. Окрім того, поетесі було складно через те, що її імʼя в Грузії було маловідомим. Тим не менш, в напруженій атмосфері Леся Українка пише драми “Лісова пісня”, “Камінний господар”.
Ольга Кобилянська
Історія знайомства Лариси Косач із феміністкою Ольгою Кобилянською розпочалась в 1899 році. Дискусії з приводу того, чи був між двома творчими жінками роман — точаться й досі. Відомо, що Леся з Ольгою охоче обговорювали власні твори, ділились одна з одною подробицями особистого життя і були поряд у складних життϵвих ситуаціях.
В 1901 році обох жінок спіткало нерозділене кохання. Леся Українка втратила Сергія Мержинського. Ольга Кобилянська — отримала безсловесну відмову від поета Осипа Маковея, якого дуже кохала. Після цих драматичних подій між жінками розпочалося доволі відверте листування, в якому вони одна до одної звертались в третій особі. Особлива духовна спорідненість виникла між подругами під час особистої зустрічі в Карпатах. Однак велика кількість літературознавців радять не плутати щиру дружбу Лесі Українки та Ольги Кобилянської з нетрадиційним коханням.