Василь Стус присвятив своїй коханій дружині Валентині Попелюх десятки найкращих віршів. Після смерті благовірного жінка залишилася одиначкою, так нікого й не покохавши.
Василь із Валентиною побралися 1965 року. Лише 7 років закохані були разом. Ще 13 років перебували в розлуці, оскільки поета ув’язнили. З радянських таборів він так і не повернувся.
Якось Валя спускалася в метро на ескалаторі. Раптом її за плече торкнув незнайомий молодик і побіг уперед. Потім вона побачила дивака на пероні. Він зазирав у книгу. Коли їхні погляди перетнулися у вагоні, незнайомець посміхнувся.
Валентина тоді жила у Святошині, а Василь неподалік – у гуртожитку Академмістечка. Якраз приїхав навчатися до аспірантури. Чому Стус проявив цікавість саме до неї, жінка не могла пояснити. Все дуже швидко закрутилося.
1966-го у пари народився первісток. Василь то мав роботу, то ні. Було чимало клопотів. Ще й Дмитрик часто хворів, тож якось було не до щиросердечних розмов. Перед тим, як чоловіка мали забрати вперше, Валентина побачила дивний сон. Начебто йде дорогою й не озирається. Хіба вона могла тоді знати, що трапиться?!
До весілля вони зустрічалися цілий рік. Василь частенько читав їй вірші Пастернака. А потім присвятив поезію коханій. Лише тоді дівчина втямила, що їй трапився поет. Надалі він частенько давав дружині читати свої твори, вважаючи, що в неї гарний смак.
З чоловіком вони не сварилися. Хіба що виникали непорозуміння з питань виховання сина. Уперше Стуса не було з ними 8 років. Коли повернувся, Дмитрику вже минуло 12 років. Тато хотів, щоб нащадок був таким, як він, а Валентина доводила, що хлопчик виріс зовсім в інших умовах.
Попелюх працювала на заводі ім. Антонова. За радянських часів до неї ставилися підозріло. Згодом ситуація змінилася. Коли чоловіка не стало, Дмитро якраз служив у стройбаті в підмоскв’ї.
Йому дали відпустку. Вони взяли труну і поїхали, але дізналися, що главу родини вже поховали. Тож змогли лише поплакати на могилі. 19 листопада 1989 року поета перепоховали на Байковому кладовищі.
Московити спаплюжили молодість Валентини й на старість не залишили в спокої. Вдова Стуса померла 25 березня 2022 року у 84-річному віці. Вмирала від тяжкої хвороби в селі під Києвом під звуки вибухів та бою, що точився неподалік. Дмитро Стус став очільником Київського музею Шевченка.