Ще за часів Богдана Хмельницького Охрім Макуха (Миклуха) обіймав посаду курінного отамана. Його донька вийшла заміж за шотландського лицаря Майкла МакЛея. У прапрапрадіда відкривача нових земель були сини Омелько, Назар та Хома.
Спочатку всім гуртом воювали проти поляків, та Назар перейшов на бік ворога, оскільки закохався у панночку. Брати вирішили тишком-нишком викрасти зрадника й покарати. Але польська варта стала на заваді. Тоді Охрім забрав Назара, а Хома вступив у нерівний бій та загинув. На перебіжчика у ворожий стан чекала сумна участь.
Саме цей сюжет було покладено Миколою Гоголем в основу повісті “Тарас Бульба”. Тож нащадок отамана віддячив письменнику, назвавши його ім’ям річку. Папуаси й досі звуть її Гоголь.
Правнука Охріма Степана Макуху дражнили Махлаєм, бо був капловухим. Під час російсько-турецької війни та штурму Очакова сотник Війська Запорозького проявив чудеса мужності. За це отримав орден, звання хорунжий та російське дворянство.
Оскільки Макуха-Махлай звучало принизливо, Степан переробив прізвище на більш звучне Миклухо-Маклай. Його правнук Микола і став знаменитим вченим-антропологом.
Народила козацького нащадка жінка, у пращурах якої з одного боку був німець Гете, а з іншого – поляк Міцкевич. Сталося це в Малині на Житомирщині у 1846 році.
Хлопчик зростав дуже розумненьким, але був хворобливим, тож його навіть до школи не хотіли брати. А згодом він перетворився на вченого-антрополога зі знанням 13 мов та відкривача нових земель. Помер мандрівник у вишиванці у 41 рік у Петербурзі.