Наприкінці літа 2023 року МОН України представило нову концепцію розвитку української освіти до 2030 року. Згідно з нею — учнів та студентів очікують численні іновації за партою, безпечний навчальний простір, вивчення англійської мови з дошкільного віку, підвищення заробітних плат учителів до ринкового рівня, а ще — тотальна цифровізація.
Концепція інноваційного розвитку української освіти полягає у суцільній підтримці людського капіталу.
Бачення освітньої реформи обговорювалось на початку 2023 року президентом, парламентом та урядом. Ключові напрямки цієї реформи вже сформовані, а наразі відбуваються її презентації серед освітян. В планах у влади – готувати ефективних менеджерів з розвитку освіти, які повинні отримати автономію при ухваленні рішень щодо реформ а ще — кардинально змінити систему заробітної плати педагогів, створити цілу мережу закладів та безпечне освітнє середовище.
Уряд планує розставляти акценти таким чином, щоб під час освітнього процесу більше уваги приділялось розвитку цифрової, медичної та військової освіти. Саме в цих сегментах освітнього процесу Україна за останні роки здобула серйозні напрацювання і готова ділитися з міжнародними партнерами цими напрацюваннями. Крім того, планується приділяти чимало уваги вивченню англійської мови, починаючи вже з дошкільного віку.
Впровадження НУШ і застосування системи ЗНО буде продовжено
Фундаментальні реформи, які керівництво країни розпочало раніше — буде продовжуватись. Зокрема це стосується стандартів освіти для старшої школи. Нова українська школа буде масштабуватись разом із зовнішнім незалежним оцінюванням після аналізу проблем.
Згідно з інформацією, яка була надана міністром освіти та науки України Оксеном Лісовим – на впровадження НУШ в цьому році передбачено субвенцію у розмірі 1,5 мільярди гривень. Ці гроші планують витратити на купівлю обладнання, продовження модернізації шкільного простору. З деякими архітектурними та громадськими організаціями вже укладено договори щодо розробки проектів реконструкції старих шкіл радянського періоду.
В 2024-2025 роках планують запустити пілотний проект по зміненню системи оплати праці вчителів у 500 школах. Очільник МОН зауважив, що облату праці планують зробити більш прозорою і прогнозованою. В подальшому буде реалізовано відхід від єдиної тарифної сітки, що дозволить зробити базову частку заробітної плати на рівні 80%, а 20% залишити на надбавки. Також реформа передбачає окремі доплати від директора школи і надбавки за регіоном.
Освітній проект “Мрія” — один з пріоритетних напрямків роботи українського МОН. В його рамках буде реалізована цифровізація освіти. Дмитро Завгородній — заступник міністра освіти з питань цифрового розвитку наголосив, що після початку повномасштабного вторгнення практично півмільйона дітей в України не відвідували офлайн заняття. Ще 1,2 мільйони дітей навчаються у школах по змішаному типу (офлайн та онлайн заняття). Їх навчання відбувається через Інтернет і комп’ютер або ноутбук.
Саме тому діджиталізація навчання в школах — один з пріоритетів модернізації української системи освіти. Восени чи взимку 2023 року МОН планує при підтримці Мінцифри запустити освітній проект “Мрія”, діяльність якого буде направлена на аналіз стандартів освіти, учбового контенту та цілей кожного учня. Керуючись штучним інтелектом, ця система буде пропонувати найбільш корисний контент.
Проект “Мрія” буде містити в собі інформацію про вчителів, контент, включати в себе щоденники, а також — нові можливості щодо інновацій для освітніх закладів, корисну інформацію про систему освіти. Згідно із запропонованими змінами, школярі зможуть самостійно формувати навчальну траєкторію, обирати профіль навчання з 9-ти запропонованих варіантів:
- математична;
- мовно-літературна;
- природна;
- інформатична;
- технологічна;
- громадянська та історична;
- фізична культура;
- соціальна і та, що зберігає здоров’я.
В Міністерстві освіти вважають, що зараз школярі мають “вибір без вибору”, адже їм пропонується 27 профілів, але близько 72% школярів навчаються лише по п’ятьох з них.
Базовий учбовий план буде містити в собі години для вільного вибору предметів та учбових курсів. Наприклад, в 10-му класі за вибраним профілем заплановано 105-210 годин за вибраним профілем, а також від 35 до 140 годин поза вибраним профілем.
В 11 та 12 класах за профілем заплановано 385-595 годин та 70-280 годин поза профілем за 2 роки. Для кожної з освітніх галузей передбачена мінімальна та максимальна кількість годин, які можна розподіляти між різноманітними галузями.
Години на навчання будуть розподілені по циклам та рокам навчання. Тобто, школи будуть організовувати процес навчання за модульним принципом, та реалізовувати їх як протягом одного року, так і на протязі одного тижня.