Києво-Печерська Лавра 22 листопада вперше за понад 30 років відкрила для туристів та гостей столиці Велику Дзвіницю. Відтепер гості або мешканці столиці зможуть без перешкод піднятись на найвищу точку дзвіниці в Лаврі.
Якщо звернутись до історії, то остання екскурсія до цієї дзвіниці відбулася ще в 1990-х роках. Після її закриття доступними для відвідування залишились перші 3 яруси дзвіниці.
Верхні ж яруси Лаврської дзвіниці були реконструйовані за підтримки Work.ua. Раніше масштабні роботи з реконструкції тут проводилися у 2010-2014 роках. А капітальна реставрація дзвіниці відбувалась останній раз лише в 1957-1963 роках.
Велика дзвіниця Лаври в Києві була повністю закрита три десятиліття поспіль.
Києво-Печерська Лавра — пам’ятка української архітектури та історії, яка вважається одним з найбільших християнських центрів нашої країни, православний комплекс монастирів, розташований на території Києва.
Будування Великої дзвіниці Києво-Печерської Лаври відбувалося у XVIII столітті. Раніше на її місці була розташована старовинна дерев’яна церква, але в 1718 році її вщент знищила Велика пожежа. В 1930-х роках ця дзвіниця більшу частину своїх дзвонів втратила. В часи Другої Світової війни Велика пожежа нанесла їй серйозні ушкодження.
Історія Києво-Печерської Лаври багата на різноманітні цікавинки. Наприклад, нещодавно українські археологи знайшли на території монастирського комплексу дерев’яну лопату з залізним окуттям. Завідувач археологічного сектору заповідника Сергій Тараненко розповів, що у Київській Русі найбільш поширеними були ручні знаряддя для обробки грунту у вигляді лопат або заступів. Лопати для землеробних робіт виготовляли повністю з деревини або ж використовували для цього інструменту залізне окуття. У робочої лопатті могла бути трапецеподібна, прямокутна або ж трикутна форма. Для виготовлення таких лопат використовували дерева твердих порід (частіше за все це був дуб).