Весна 2024 року принесе із собою не тільки нові надії, але й купу традиційних свят, які православні християни та звичайні українці святкують з року в рік. В переліку цих свят — Жіночий день 8 березня, Масниця з її найсмачнішими млинцями і, звісно – Великдень. Завершують цю святкову весну Зелені свята або ж Трійця. “Один Факт” розповість вам про традиції та дату святкування кожного із цих свят.
8 Березня
Міжнародний жіночий день 8 березня вважають найголовнішим святом весни, краси та жіночності. Але мало хто знає, що історія цього свята пов’язана зовсім не з красою, а… з боротьбою.
Почалась ця історія в середині XIX століття, коли жінки із різних країн світу стали виходити на мітинги. Саме страйки, метою яких було відстоювання прав жінок — і стали основою для створення нового свята — міжнародного жіночого дня.
Жінки та активістки вимагали, щоб їм зрівняли заробітну плату з тою, що отримують чоловіки та зменшили тривалість робочого дня до 10 годин. Адже раніше жінки працювали по 16 годин.
Окрім вирішення цих питань активістки також вимагали, щоб їм надали можливість голосувати, покращили умови праці і дозволили отримувати освіту.
В Україні 8 березня вперше відсвяткували в 1917 році. Тоді жінки вийшли на мітинг з протестами. З 1966 року 8 Березня офіційно стало вихідним днем. В сучасній Україні на Міжнародний жіночий день прекрасній половині людства дарують квіти (тюльпани, мімози).
Масниця
Масниця — особливе свято, яке в Україні відзначають протягом цілого тижня. Під час святкувань українці водять хороводи, грають в ігри та частують своїх гостей млинцями із різними начинками (сир, м’ясо).
Свято Масниці фіксованої дати не має. Дні його святкування залежать від того, в який день випадає Великдень. Для правильних розрахунків орієнтуються на таку інформацію: Масниця відзначається за 56 днів до Великодня.
В 2024-му році це свято припадає на 11 березня і триватиме до 17 березня. Відразу після Масниці починається Великий піст перед Великоднем.
В Україні тиждень перед початком Великого посту називають Масницею. Але є в нього й інші назви. Наприклад Масляна, Сиропуст, Колодій, Сирний тиждень та інші. Свято бере свій початок з часів язичництва. Відзначати Масляну почали саме в Київській Русі, тобто на території України.
Українська Масниця має свої традиції святкування. На це свято в нас зазвичай готують не млинці, а смачні вареники із сирною начинкою. Їх відварюють і подають до столу разом зі сметанкою.
Масницю в Україні ще називають Колодій. В язичницькі часи це – маленький Сонце-Божич, який підріс, окрім і зміг обертати сонячне коло. Тобто, дослівно — він став Коло-Дієм.
Під час цього свята українці проводили особливий обряд, пов’язаний із колодкою. Вона у нашому народі вважалась символом продовження роду. Колодкою називали дерев’яне поліно, яке прив’язували до ноги неодружених хлопців. Ця колодка була свого роду покаранням за те, що парубки не встигли одружитись до Великого Посту.
Від колодки парубки могли відкупитись — подаруночками, частуваннями з варениками або грошима. Громада за допомогою ось таких жартів заохочувала молодь до продовження роду і створення родини.
Традиція спалення опудала на Масницю і прощання із зимою — також один з архаїчних обрядів язичницького часу. Щоправда, в Україні раніше не опудало палили, а… Колодія ховали. Спочатку на це свято розігрували народження Колодія, роль якого виконувала звичайнісінька колодка. Потім цю дерев’яну ляльку ховали. Така традиція була уособленням прощання із зимою.
Останній день Масляного тижня – це прощенна Неділя. Цього дня прийнято забувати усі образи і самому просити вибачення в людей.
Благовіщення
Благовіщення у 2024 році українці будуть відзначати за новим стилем. Це — одне із найбільших церковних свят. Пов’язане воно із подіями земного шляху Пречистої Діви Марії.
В православних християн Благовіщення вважається одним із найважливіших після Великодня. Його відзначають за 9 місяців до Різдва Христова.
Раніше Благовіщення Пресвятої Богородиці відзначали 7 квітня, але зараз УПЦ перейшла на новий стиль і тому в 2024 році це свято вже припадає на іншу дату: 25 березня.
В день Благовіщення прийнято ходити до церкви, молитися, замовляти Літургію. В Діви Марії просять про здоров’я, допомогу у складних ситуаціях, дякують їй за отримані блага.
Великдень
Великдень — одне із головних православних свят з перехідною датою. В 2024 році його будуть відзначати 5 травня. Великодню передує Великий піст, що починається цьогоріч 18 березня і завершується 4 травня.
В ніч на Великдень православні християни ходять до церкви на всеношну службу. Також цього дня прийнято освячувати паски, крашанки (фарбовані яйця), м’ясо та інші смаколики.
На Великдень християни відають один одного фразами “Христос Воскрес!” — “Воістину Воскрес!”. В цей день українські родини збираються за одним столом і розговляються після тривалого дотримання Великого Посту.
Одна із найпопулярніших традицій Великодня — помірятись силою і розбити крашанку суперника. Найсильнішим серед усіх родичів та знайомих, що зібрались за одним столом — вважається той, в кого шкаралупа на крашанці не луснула після “битви”.
Трійця (Зелені Свята)
Трійця або ж Зелені свята в 2024 році відзначають, за традицією, через 50 днів після Великодня. Ця дата припадає на неділю, 19 травня. Християни ж східного обряду будуть відзначати Трійцю 23 червня.
В народі Трійцю ще називають Зеленою неділею або ж П’ятидесятницею. Це пов’язано із тим, що свято відзначають через 50 днів після Великодня.
На Трійцю в храмах проводять великі вечірні служби та божественні літургії. Традиційні символи свята: гілочки берези та інша зелень, якою українці прикрашали свої оселі. Попередньо зелені прикраси освячують в храмах.
Християни вважають, що традиція прикрашання оселі зеленими гілочками приносить в будинок добробут, злагоду і мир. Православні священники цього дня проводять служби в храмах, одягнувшись у ряси зеленого кольору.