Унікальну модель, випущену в Кременчуці, можна побачити в Інтернеті. Дивно, але напівпричіп використовується як звичайнісінький пасажирський автобус. Відправляли кременчуцькі автівки на Кубу ще за радянських часів.
Отаким от серйозним фурам кубинці не знайшли іншого застосування, як віддати під міські перевезення. В країні рад минулого століття КрАЗи такого типу зазвичай підвозили людей до літака в аеропорту.
Та оскільки кремлівські комуністи доклали чимало зусиль, щоб кубинці були біднішими за церковних мишей, то катати від термінала до місця посадки їх було непотрібно. Тому їх перевозили міськими вулицями.
КрАЗ-258 був розроблений на базі 221-ої моделі. Але попередньо її трішки модернізували – додали 8-циліндровий двигун ЯМЗ-238, який мав потужність 240 кінських сил. Замінили також роздавальну коробку, що дозволило вантажівці розігнатися до немислимої на той час швидкості – 62 км/год.
Випуск подібних сідловин тягачів 6х4 розпочався у 1966 році, а завершився у 1989-му. Та, як бачимо, кубинці ще й досі експлуатують дива радянського автопрому.
Якби бідолахи знали, яку цивілізацію їм принесе революція, влаштована Фіделем Кастро, то нізащо б не погодилися її підтримати. А так сам керманич острова Свободи ніжився все життя у палацах, розважаючись із дівчатками, після чого передав престол рідному брату. А бідному люду навіть заборонили виловлювати крабів з океану, щоб приготувати собі вечерю. Аякже – стратегічний продукт.
От і змушені бідолахи й досі користуватися “москвичами”, “жигулями” й КрАЗами, завезеними на Кубу ще зо півстоліття тому.