Справа не в холоді: ось чому радянські жінки ніколи не знімали в приміщенні хутряні шапки – цікаве пояснення

Історики розповіли, чому радянські жінки не знімали в приміщенні хутряну шапку

В Радянському Союзі багато речей та вчинків вважались цілком пристойними та звичними. Це і не дивно, адже правила та цінності, що існували на той момент – суттєво відрізнялись від сьогоднішніх.

На багатьох старих світлинах можна побачити, як жінки того часу знаходяться в приміщенні в шапках з натурального хутра на голові. Дехто може подумати, що тоді в приміщеннях було прохолодно і тому жінки намагались захистити голову від низьких температур за допомогою теплої хутряної шапки.

Насправді причина цього була геть інша. До того ж, на жінках не було верхнього одягу, а це значить, що холод точно не був приводом для того, аби не знімати шапку. “Один Факт” підготував добірку справжніх причин, через які жінки в Радянському Союзі не розлучались зі своїми шапками з хутра.

Статус

В СРСР статусність грала величезну роль в суспільстві. Велетенська шапка з натурального хутра була тою деталлю, завдяки якій можна було підкреслити свою приналежність до вищого суспільства.

Хутряна шапка в радянські часи була такою ж цінною, як зараз смартфони. Дефіцитні головні убори виготовляли із натурального хутра лисиці або норки. Дозволити собі настільки дорогу покупку могли не всі.

Тому згодом виробники стали вигадувати більш бюджетні варіанти – зі штучного або кролячого хутра.

Крадії

Красти шапки в радянські часи міг не тільки екс-президент України Віктор Янукович. Знаходились й інші поціновувачі хутряних головних уборів. Вироби з натурального хутра були настільки дорогими, що жінки намагались їх не залишати без відповідного нагляду.

Власниці таких головних уборів не залишали їх в гардеробі театру чи ресторану. До того ж, в радянські часи дозволялось носити шапки в приміщенні і тому усі модниці мали чудову змогу похвалилися дорогою річчю перед широкою аудиторією ресторану, театру чи будь-якого іншого суспільного місця.

До речі, жіночі шапки з натурального хутра часто цікавили вуличних крадіїв. Тому модниці намагались пришивати до них шнурки и резинки – щоб закріпити головний убір на підборідді.

Зачіска

Шапки з натурального хутра були доволі обʼємними та великими за розміром. Зберегти під таким головним убором гарну та стійку зачіску було майже неможливо. Волосся під нею втрачало обʼєм, заламувалося і швидко бруднилося. Тому жінки не знімали шапку, аби не відкривати зіпсовану зачіску.