Знайшлося ще одне підтвердження древності Чернігова. У місті під час намагання розкопати водогін наткнулися на давньоруське поховання зразка ХІ століття.
Копання траншеї водогону на вулиці Любецькій у Чернігові принесло несподівані результати. Копачі віднайшли старезну могилу, вік якої археологи оцінили XI століттям. Про могильник на цьому місці історикам було відомо ще з 2019 року.
Тоді неподалік Палацу Хіміків теж виявляли давньоруські поховання. Згодом стали натикатися ще й на язичницькі кургани. Вчені дійшли висновку, що давні могили розташовані довкола Чернігова півколом. Чернігівці довгий час були язичниками. Це, напевно, стосується і XI, і навіть XII століття, тому дехто й похований під курганами.
Любецький шлях вже існував тут у Х столітті. Він з’єднував Чернігів із Любечем і грав роль відгалуження Шляху із варягів у греки, розповів місцевий археолог Ігор Ігнатенко.
Раніше на Любецькій виявили ще одну археологічну знахідку – рів Передгороддя, що стосувався меж стародавнього Чернігова. Він оперізував оборонні конструкції за часів Київської Русі.
Археологи оцінили його вік – перша половина XII століття. Тоді Чернігів процвітав, але згодом розпочалися княжі міжусобиці. А далі ще гірше – нашестя монголів, яке принесло з собою лихоліття, пандемії та занепад. Тож місто значно зменшилося в розмірах, повернувшись знову до Передгороддя лише в ХІХ столітті.
Розкопки в цьому місці дали можливість стверджувати, що довкола Чернігова існував глибокий рів. Під час його копання землю складали на купу. На горі валу облаштували дерев’яну фортечну стіну.
Наш сайт використовує cookies для персоналізації рекламних оголошень