Виявляється, Альона Савраненко свій перший репчик написала ще у підлітковому віці. Тоді школярці було всього 12 років. У 15-річному віці, коли родина вже переїхала з Кіровоградщини на Київщину, дівчина знайшла однодумців.
Усі разом створили дівочий гурт. Альона писала треки, разом їх заучували. Звісно, про запис тоді мова не йшла – у скромних музиканток не було можливості втрапити до студії звукозапису.
Лише у 18 років, коли вступила до вишу, Савраненко врешті познайомилася з хлопцями, які мали мінімум апаратури: мікрофон, паличку та накопичувач звуку. Юнка завзято взялася до справи, явивши світу композицію “Жіночий удар по стереотипах”.
Звісно, представниці слабкої статі та ще й з такими видатними формами було важко пробитися у світ репу, де панували брутальні чоловіки. Після усіх принижень, які довелося вислуховувати постійно, й народився трек із закликом до зміни наративів.
Спочатку доводилося самотужки писати біти в Sony Acid Pro та FL Studio. Щойно з’явилася стипендія, Альона змогла собі дозволити придбати це у бітмейкерів. Частенько користувалася безплатною продукцією.
Оскільки перший трек юної реперки виявився незрозумілим для мережі вконтакте, Альона перейшла на російську мову. Вона познайомилася з Катею Джетнет, і гуртом взялися до роботи. У цій соціальній мережі їм вдалося зібрати чималу аудиторію.
Лише після Майдану Савраненко знайшла однодумців, які воліли слухати її творчі напрацювання українською мовою. Але це вже тема наступної історії від української реперки.